Я розумію путіна, коли він каже, що там, де стоїть нога російського солдата, там їхня земля. Ви можете співати червоні калини, кричати "паляниця!", лаяти Америку і Європу за нерішучість, апелювати до норм міжнародного права і т.д., але по факту наша земля закінчується там, де стоїть нога російського солдата.

Можна скільки завгодно заспокоювати себе, що якось ми вийдемо на кордони 1991 року, росія розпадеться, путін помре. Та сувора правда в тому, що наша земля та, на якій стоїть не російський, а український солдат. На які кордони вийдуть ЗСУ – там і буде наша земля.
Читати далі:
https://www.facebook.com/share/p/16dJrpy37L/

Сергій Марченко