Чорна рада – загальна козацька рада, яка збиралася для вирішення стратегічних питань, коли між старшинами не було одностайності
Чорна рада – загальна козацька рада, яка збиралася для вирішення стратегічних питань, коли між старшинами не було одностайності. Найбільш відома Чорна рада, яка відбулася у 1663 р.в Ніжині.
"27-28 червня 1663 р. в Ніжині відбулась Чорна рада, на якій Івана Брюховецького обрали гетьманом Лівобережної України. Після смерті Богдана Хмельницького створена ним Українська козацька держава почала слабнути. Підривали її внутрішні чвари, втручання сусідів. Спочатку гетьманом став генеральний військовий писар Іван Виговський (змушений невдовзі втекти до Польщі), а восени 1659-го гетьманом обрали Юрія Хмельницького. Та і йому не вдалося спинити руїну. Після зречення Юрія Хмельницького булава дісталася зятеві Богдана, переяславському полковнику Павлу Тетері. Втім, лівобережне козацтво також не сприйняло його пропольської орієнтації. Наказним (тимчасовим) гетьманом на лівобережжі був шурин Богдана Хмельницького Яким Сомко, прилуцький полковник. У боротьбі за гетьманську владу Сомкові протистояв Іван Брюховецький, ставленик Запорожжя, промосковський політик. 27-28 червня 1663-го під Ніжином на Чорній (великій, за участю козацької «черні») раді Брюховецький і став гетьманом. Так в Україні з’явилися два гетьмани: у Правобережній – Тетеря, у Лівобережній – Брюховецький. Відповідно здійснювався і територіальний поділ держави. Це згодом призвело до того, що лівобережжя потрапило під владу Росії, а правобережжя – Польщі. Хоча гетьмани на обох берегах Дніпра й прагнули самостійності та незалежності… Події тих часів талановито відтворив у своєму романі "Чорна рада. Хроніка 1663 року" Пантелеймон Куліш."
"27-28 червня 1663 р. в Ніжині відбулась Чорна рада, на якій Івана Брюховецького обрали гетьманом Лівобережної України. Після смерті Богдана Хмельницького створена ним Українська козацька держава почала слабнути. Підривали її внутрішні чвари, втручання сусідів. Спочатку гетьманом став генеральний військовий писар Іван Виговський (змушений невдовзі втекти до Польщі), а восени 1659-го гетьманом обрали Юрія Хмельницького. Та і йому не вдалося спинити руїну. Після зречення Юрія Хмельницького булава дісталася зятеві Богдана, переяславському полковнику Павлу Тетері. Втім, лівобережне козацтво також не сприйняло його пропольської орієнтації. Наказним (тимчасовим) гетьманом на лівобережжі був шурин Богдана Хмельницького Яким Сомко, прилуцький полковник. У боротьбі за гетьманську владу Сомкові протистояв Іван Брюховецький, ставленик Запорожжя, промосковський політик. 27-28 червня 1663-го під Ніжином на Чорній (великій, за участю козацької «черні») раді Брюховецький і став гетьманом. Так в Україні з’явилися два гетьмани: у Правобережній – Тетеря, у Лівобережній – Брюховецький. Відповідно здійснювався і територіальний поділ держави. Це згодом призвело до того, що лівобережжя потрапило під владу Росії, а правобережжя – Польщі. Хоча гетьмани на обох берегах Дніпра й прагнули самостійності та незалежності… Події тих часів талановито відтворив у своєму романі "Чорна рада. Хроніка 1663 року" Пантелеймон Куліш."
Модерна Україна