30 липня 1863 р. було видано Валуєвський циркуляр – один з найбільших юридичних злочинів, вчинених російською імперією щодо українців
30 липня 1863 р. було видано Валуєвський циркуляр – один з найбільших юридичних злочинів, вчинених російською імперією щодо українців.
Українській мові відмовили у праві на існування. Цю заборону було скасовано лише у 1905 р.
Дію Валуєвського циркуляра у 1876 р. було розширено Емським указом імператора Олександра ІІ, спрямованим на остаточне знищення української мови, культури, науки. Головна сутність указу полягала у знищенні ідентичності української нації, головним чинником окремішності якої була саме мова. Більше дізнатися: книжка Оксани Забужко "Як рубали вишневий сад, або Довга дорога з Бад-Емсу" @Видавництво "Комора", 2021. Цю маленьку (на 90 сторінок) книжечку мали би прочитати всі українці, щоб зрозуміти те, про що багато з нас навіть не здогадується.
"Це таємне розпорядження уряду царської Росії про заборону друкування книг українською мовою. Автор циркуляра – міністр внутрішніх справ Петро Валуєв твердив, що "ніякої окремої малоросійської мови не було, немає і бути не може". Не дозволялося випускати українською мовою букварі, навчальні посібники, періодичну пресу, наукові видання. Виняток робився лише для художніх творів, проте цензура під різними приводами обмежувала їх друкування. Фактично з 1863 року видання книг українською мовою у межах Російської імперії припиняється; закриваються навіть українські недільні школи. Валуєвський циркуляр 1863 року був одним з виявів шовіністичної політики російського самодержавства, спрямованої на знищення мови і культури українського народу. Наступним дискримінаційним кроком царського уряду в цьому напрямі був Емський акт 1876 року. Майже півстоліття тривала боротьба української громадськості за скасування українофобських заборон, і лише після революції 1905 року в Росії дещо послабилася драконівська дія Валуєвського циркуляру."
Українській мові відмовили у праві на існування. Цю заборону було скасовано лише у 1905 р.
Дію Валуєвського циркуляра у 1876 р. було розширено Емським указом імператора Олександра ІІ, спрямованим на остаточне знищення української мови, культури, науки. Головна сутність указу полягала у знищенні ідентичності української нації, головним чинником окремішності якої була саме мова. Більше дізнатися: книжка Оксани Забужко "Як рубали вишневий сад, або Довга дорога з Бад-Емсу" @Видавництво "Комора", 2021. Цю маленьку (на 90 сторінок) книжечку мали би прочитати всі українці, щоб зрозуміти те, про що багато з нас навіть не здогадується.
"Це таємне розпорядження уряду царської Росії про заборону друкування книг українською мовою. Автор циркуляра – міністр внутрішніх справ Петро Валуєв твердив, що "ніякої окремої малоросійської мови не було, немає і бути не може". Не дозволялося випускати українською мовою букварі, навчальні посібники, періодичну пресу, наукові видання. Виняток робився лише для художніх творів, проте цензура під різними приводами обмежувала їх друкування. Фактично з 1863 року видання книг українською мовою у межах Російської імперії припиняється; закриваються навіть українські недільні школи. Валуєвський циркуляр 1863 року був одним з виявів шовіністичної політики російського самодержавства, спрямованої на знищення мови і культури українського народу. Наступним дискримінаційним кроком царського уряду в цьому напрямі був Емський акт 1876 року. Майже півстоліття тривала боротьба української громадськості за скасування українофобських заборон, і лише після революції 1905 року в Росії дещо послабилася драконівська дія Валуєвського циркуляру."
Модерна Україна