Шануймо наші традиції:
17 серпня- Мирон-вітрогон.
Це свято мало й іншу назву – "вдова допомоги". Вважалося, що 17 серпня обов’язково потрібно допомагати сиротам і жінкам, які залишилися вдовами. Так, на Мирона люди збиралися і виконували спільну роботу в полі, або по господарству у таких господинь. Жінки допомагали робити заготовки на зиму, прибирали в хаті, чоловіки ж сіяли озимі, лагодили дах, рубали дрова.
Кожна сім'я 17 серпня приносила знедоленим щось з власних запасів: хтось ніс капусту, огірки та цибулю, хтось — борошно і зерно, хтось — відріз тканинного льону або шерсть. Наші пращури говорили: «На вдові у двір хоч тріску кинь». З осені і весни допомога вдовам була звичайною справою, кожен житель села вважав своїм обов'язком допомогти знедоленим і вдовам. Зазвичай допомога вдовам закінчувалися спільним обідом, який теж збирався і готувався в складчину.
Про цей день предки говорили: «Прийшов Мирон, почав вітрів гон». Починали віяти сильні вітри, які зривають з дерев листя. Про те, якою буде погода в найближчі дні (вітряною або безвітряною) судили заздалегідь — з дня Тихона: «Тихон дме тихо — і Мирон відпочиває». Вранці — туман і роса, значить погода буде гарна.
Якщо на Мирона вітер дме поривами, то очікується тиха погода, якщо ж дме безперервно, то найближчим часом буде негода.
Сонце сідає в хмари — в найближчі дні дощитиме. Ще один звичай 17 серпня — спалювання старих непотрібних речей на задньому дворі.
Вважали, що разом з ними йдуть з дому печалі і біди. Для закріплення ефекту по кутах всередині будинку вішали обереги з гілочок і сухої трави.

Марина Демидко