2 жовтня день пам’яті Івана Мазепи – видатного українського військового, політичного і державного діяча
2 жовтня день пам'яті Івана Мазепи – видатного українського військового, політичного і державного діяча, визначної постаті козацької доби, мецената, гетьмана Війська Запорізького, символа боротьби проти закабалення України (1639-1709).
"Він знехтував всім, що було йому найдорожчого в світі, знехтував і самим життям – аби піднести свою Вітчизну.", – сказав Пилип Орлик про Івана Мазепу.
Іван Мазепа був першим українським гетьманом, який незмінно тримав гетьманську булаву протягом майже 22 років. Походив з відомого правобережного українського шляхетного роду Мазеп-Колединських. Його родина мешкала на Київщині. Дитинство Івана Мазепи припало на час гетьманування Богдана Хмельницького. Батько Івана, Степан Мазепа, довгий час був білоцерківським отаманом. Іван Мазепа отримав чудову освіту. Закінчив Києво-Могилянський колегіум, Єзуїтську колегію у Варшаві, вивчав військову справу в Голландії і філософію у Франції. Грав на бандурі, захоплювався мистецтвом, колекціонував зброю, був талановитим поетом. Вільно володів польською, італійською, німецькою, французькою, татарською, латинською мовами.
Тривалий час проживав у країнах Західної Європи. Був знавцем літератури, мистецтва, військової справи.
Іван Мазепа був меценатом, чималі статки спрямовував на церковне будівництво в Києві, Чернігові, Батурині, Переяславі, Глухові. Власним коштом збудував 12 нових храмів, ще 20 відреставрував, дарував церквам дорогоцінні речі (зокрема – Пересопницьке Євангеліє, на якому присягають нинішні українські президенти). Саме в часи гетьманування Мазепи Києво-Могилянська колегія стала академією. Фінансував будівництво Києво-Могилянської академії і Чернігівського колегіуму. За його гетьманування відбувся чималий розвиток усіх галузей української культури, освіти, мистецтва і літератури.
"За його гетьманства активно видавалися українські твори. В історії України не часто таке спостерігалось. Та й взагалі, за сприяння Івана Мазепи в Україні того часу почалось "культурне відродження", яке охопило не тільки мистецтво та архітектуру, а й філософію, теологію, літературу та науку. Погодьтесь, такі речі заслуговують поваги. Цікаво, що у той час якраз виник новий напрям в українському мистецтві – українське барокко, яке ще називали мазепинським.", – @Національна бібліотека України ім.В.І.Вернадського (https://www.facebook.com/Vernadsky.Library/?locale=uk_UA).
Під час Північної війни Іван Мазепа уклав угоду зі шведським королем Карлом ХІІ, згідно з якою Швеція мала забезпечити звільнення України з-під влади москви за допомогу українців у війні проти московитів. Після поразки в Полтавській битві гетьман відступив у Бендери (Молдова), де помер у вересні 1709 р.
За розпорядженням петра І російська православна церква оголосила неканонічну анафему Іванові Мазепі. "Понад двісті років російська православна церква анафеметствувала гетьмана Мазепу, який, як може ніхто в тутешній історії, так багацько зробив для православ’я у Східній Європі і навіть у Єрусалимі… А замість подяки йому – та "анафема", яка необхідно-неуникно була імплікована у масову свідомість. Як бачимо, серед іншого, за обставинами "синтаксису" імен "анафеметствованих", за їхньою антропонімікою, у тій свідомості могло запам’ятатися одне-єдине ім’я…", – Вадим Скуратівський, історик, мистецтвознавець, філософ.
У 2018 р. Вселенський патріархат повідомив, що ніколи не визнавав неканонічної анафеми, бо вона була накладена суто з політичних мотивів.
Гетьман викликАв різноманітні емоції у оточуючих за життя і великі розбіжності при оцінюванні його внеску в історію Батьківщини у нащадків. Ним керувало велике прагнення до процвітання рідної землі. А вороги його сприймали як зрадника і небезпечного політика.
"Він знехтував всім, що було йому найдорожчого в світі, знехтував і самим життям – аби піднести свою Вітчизну.", – сказав Пилип Орлик про Івана Мазепу.
Іван Мазепа був першим українським гетьманом, який незмінно тримав гетьманську булаву протягом майже 22 років. Походив з відомого правобережного українського шляхетного роду Мазеп-Колединських. Його родина мешкала на Київщині. Дитинство Івана Мазепи припало на час гетьманування Богдана Хмельницького. Батько Івана, Степан Мазепа, довгий час був білоцерківським отаманом. Іван Мазепа отримав чудову освіту. Закінчив Києво-Могилянський колегіум, Єзуїтську колегію у Варшаві, вивчав військову справу в Голландії і філософію у Франції. Грав на бандурі, захоплювався мистецтвом, колекціонував зброю, був талановитим поетом. Вільно володів польською, італійською, німецькою, французькою, татарською, латинською мовами.
Тривалий час проживав у країнах Західної Європи. Був знавцем літератури, мистецтва, військової справи.
Іван Мазепа був меценатом, чималі статки спрямовував на церковне будівництво в Києві, Чернігові, Батурині, Переяславі, Глухові. Власним коштом збудував 12 нових храмів, ще 20 відреставрував, дарував церквам дорогоцінні речі (зокрема – Пересопницьке Євангеліє, на якому присягають нинішні українські президенти). Саме в часи гетьманування Мазепи Києво-Могилянська колегія стала академією. Фінансував будівництво Києво-Могилянської академії і Чернігівського колегіуму. За його гетьманування відбувся чималий розвиток усіх галузей української культури, освіти, мистецтва і літератури.
"За його гетьманства активно видавалися українські твори. В історії України не часто таке спостерігалось. Та й взагалі, за сприяння Івана Мазепи в Україні того часу почалось "культурне відродження", яке охопило не тільки мистецтво та архітектуру, а й філософію, теологію, літературу та науку. Погодьтесь, такі речі заслуговують поваги. Цікаво, що у той час якраз виник новий напрям в українському мистецтві – українське барокко, яке ще називали мазепинським.", – @Національна бібліотека України ім.В.І.Вернадського (https://www.facebook.com/Vernadsky.Library/?locale=uk_UA).
Під час Північної війни Іван Мазепа уклав угоду зі шведським королем Карлом ХІІ, згідно з якою Швеція мала забезпечити звільнення України з-під влади москви за допомогу українців у війні проти московитів. Після поразки в Полтавській битві гетьман відступив у Бендери (Молдова), де помер у вересні 1709 р.
За розпорядженням петра І російська православна церква оголосила неканонічну анафему Іванові Мазепі. "Понад двісті років російська православна церква анафеметствувала гетьмана Мазепу, який, як може ніхто в тутешній історії, так багацько зробив для православ’я у Східній Європі і навіть у Єрусалимі… А замість подяки йому – та "анафема", яка необхідно-неуникно була імплікована у масову свідомість. Як бачимо, серед іншого, за обставинами "синтаксису" імен "анафеметствованих", за їхньою антропонімікою, у тій свідомості могло запам’ятатися одне-єдине ім’я…", – Вадим Скуратівський, історик, мистецтвознавець, філософ.
У 2018 р. Вселенський патріархат повідомив, що ніколи не визнавав неканонічної анафеми, бо вона була накладена суто з політичних мотивів.
Гетьман викликАв різноманітні емоції у оточуючих за життя і великі розбіжності при оцінюванні його внеску в історію Батьківщини у нащадків. Ним керувало велике прагнення до процвітання рідної землі. А вороги його сприймали як зрадника і небезпечного політика.
Художниця Наталя Павлусенко.