6 грудня християнський світ вшановує святого Миколая-чудотворця. Святий Миколай для українців – перший святий, оборонець, який просить Бога за нас
6 грудня християнський світ вшановує святого Миколая-чудотворця.
Святий Миколай для українців – перший святий, оборонець, який просить Бога за нас. Його образ був майже в кожній хаті. Відзначення Дня святого Миколая протягом останнього двадцятиліття поширилося в Україні і стало національним.
Майбутній святий народився у 280 чи 288 році (точна дата невідома) в християнській родині Феофана і Нонни в м.Патарі неподалік Лікії (нині Туреччина). Хлопчика назвали Миколою, що в перекладі з грецького означає "переможець народу".
З дитинства майбутній святий дивував батьків. При хрещенні він простояв у купелі три години, віддаючи честь Пресвятій Трійці. Ще малюком Миколай почав поститись. Багато часу проводив з молитвою на устах. Подорослішавши, став читцем, пізніше – священиком у храмі, а потім єпископом.
Після смерті батьків святий Миколай відмовився від їхньої спадщини і роздав усі статки бідним. Він допомагав усім убогим, які зверталися до нього за допомогою.
Святий Миколай прожив довге життя і в сані архиєпископа помер 6 грудня в глибокій старості в місті Мири в середині IV століття.
"Миколай – справжній і Миколай є. Бо Він – святий. Не казковий персонаж. Не супер-герой. Не Дід Мороз, вигаданий людьми з метою замінити, стерти, забути, знецінити пам'ять про справжнього святого. Маємо пам'ятати, що є люди, для яких посланцями Миколая можемо бути тільки ми. Бо, якщо не ми, то більше не буде Миколаю через кого передати. Він дуже добрий та люблячий святий…", – Наталія Сиротич.
Святий Миколай для українців – перший святий, оборонець, який просить Бога за нас. Його образ був майже в кожній хаті. Відзначення Дня святого Миколая протягом останнього двадцятиліття поширилося в Україні і стало національним.
Майбутній святий народився у 280 чи 288 році (точна дата невідома) в християнській родині Феофана і Нонни в м.Патарі неподалік Лікії (нині Туреччина). Хлопчика назвали Миколою, що в перекладі з грецького означає "переможець народу".
З дитинства майбутній святий дивував батьків. При хрещенні він простояв у купелі три години, віддаючи честь Пресвятій Трійці. Ще малюком Миколай почав поститись. Багато часу проводив з молитвою на устах. Подорослішавши, став читцем, пізніше – священиком у храмі, а потім єпископом.
Після смерті батьків святий Миколай відмовився від їхньої спадщини і роздав усі статки бідним. Він допомагав усім убогим, які зверталися до нього за допомогою.
Святий Миколай прожив довге життя і в сані архиєпископа помер 6 грудня в глибокій старості в місті Мири в середині IV століття.
"Миколай – справжній і Миколай є. Бо Він – святий. Не казковий персонаж. Не супер-герой. Не Дід Мороз, вигаданий людьми з метою замінити, стерти, забути, знецінити пам'ять про справжнього святого. Маємо пам'ятати, що є люди, для яких посланцями Миколая можемо бути тільки ми. Бо, якщо не ми, то більше не буде Миколаю через кого передати. Він дуже добрий та люблячий святий…", – Наталія Сиротич.
Модерна Україна





