КОЛИ ДЕРЖАВІ БРАКУВАЛО ВОЇНІВ Історія знає лише два варіанти дій. Кожна держава рано чи пізно стикається з моментом

КОЛИ ДЕРЖАВІ БРАКУВАЛО ВОЇНІВ

Історія знає лише два варіанти дій.

Кожна держава рано чи пізно стикається з моментом

КОЛИ ДЕРЖАВІ БРАКУВАЛО ВОЇНІВ

Історія знає лише два варіанти дій.

Кожна держава рано чи пізно стикається з моментом, коли війна виснажує ресурси.

І тоді влада стоїть перед вибором:
або зміцнити народ —
або зламати його.

Мудрі держави робили ставку на людей.

Вони:
• підтримували селян і міщан, бо це їхня мобілізаційна основа;
• зменшували податки, щоб люди могли вижити й вистояти;
• звільняли воїнів від поборів;
• вкладали в зброю, фортеці;
• робили чесні правила: захищаєш державу — держава захищає тебе.

Так діяли Рим у критичні періоди, Русь, Візантія, Швеція у XVII столітті.

Сильна армія починалася з порядку і поваги до власного народу.

РИМ у КРИТИЧНІ ПЕРІОДИ

Після поразки при Каннах (216 р. до н. е.), коли Ганнібал знищив до 50–70 тисяч римлян, у Римі стало бракувати воїнів.

Тоді Сенат запропонував рабам стати воїнами за мотивацію отримання статусу вільної людини (не громадянина).

РУСЬ за ВОЛОДИМИРА ВЕЛИКОГО

Після походів на хазар і печенігів Володимир стикнувся з браком регулярного війська.

Тоді він:
• створив великий постійний загін дружинників,
• платив їм платню сріблом,
• забезпечував їх озброєнням і спорядженням.
• збудував цілу систему фортифікацій.

Це був проєкт професійної сили для оборони.

ВІЗАНТІЯ під час арабських і болгарських набігів

Після катастрофи в битві при Єрмакі (636) та арабського наступу імперія втрачала воїнів.

Тоді Візантія:
• реорганізувала армію у “феми” — військово-адміністративні округи;
• кожній родині воїна давали землю за службу;
• армія стала територіальною, швидкою і численною.
• звільняла «стратіотів» (воїнів) від частини податків;
• підтримувала їхні господарства — щоб вони могли служити.

Це дозволило утримати боєздатність протягом кількох століть і врятувало імперію від розвалу.

ШВЕЦІЯ XVII століття — реформа Густава II Адольфа.

Після тривалих війн Швеція відчувала гострий брак солдатів.
Король Густав II Адольф запровадив систему «індельта», яка стала однією з найефективніших у Європі.

Її суть:

• кожна громада утримувала солдата;
• йому надавали будинок і землю;
• держава забезпечувала зброєю, амуніцією та навчанням;
• громади були зацікавлені в тому, щоб їхній солдат був добре підготовлений.

Паралельно держава:

• зменшила натуральні побори,
• підтримала фермерів — основу продовольчої безпеки.

Це дозволило утримувати війну десятиліттями.

НЕМУДРІ держави діяли навпаки.

Далі: https://www.facebook.com/share/p/1HLP5NMDGJ/

Джерело: Русь-Україна