11 грудня день пам’яті Олександра Потебні – видатного українського мовознавця, філософа
11 грудня день пам'яті Олександра Потебні – видатного українського мовознавця, філософа, фольклориста, етнографа, літературознавця, педагога, професора, громадського діяча (1835-1891), життя якого було тісно пов'язане з Харковом.
Олександр Потебня – автор праць із загального мовознавства, фонетики, наголосу, граматики, семантики, етимології, діалектології, теорії словесності, фольклору, етнографії, досліджень про походження мови, взаємозв’язок мови й мислення.
Харківський університет, коли в ньому працював Олександр Потебня, називали центром українофільства в російській імперії.
"Вчений зауважував, що "мова є формою життя народного духу, найважливіший і найміцніший зв’язок, що поєднує минулі, теперішні й майбутні покоління в одне ціле". Саме тому, на його думку, народ, що перестає говорити своєю мовою, втрачає себе. Адже рідне слово – джерело самосвідомості нації. Вчення про "внутрішню форму слова" – це його уявлення про ту природну образність, яка пов’язує думку з культурним досвідом.", – Тарас Кремінь, багаторічний Уповноважений із захисту державної мови.
Народився Олександр Потебня на хуторі Манів (нині Сумщина).
Вступив до Харківського університет у неповні 16 років. У 1856 р. закінчив історико-філологічний факультет університету. У 1861 р. захистив магістерську роботу, у 1874 р.- докторську дисертацію.
У 1862-1863 рр. був у закордонному науковому відрядженні (Німеччина, Чехія, Австрія). Вивчав санскрит у відомого німецького сходознавця Альберта Вебера.
Ім'я Олександра Потебні згадувалося в листуванні поліції. "Крайний украинофил", "враг россии" – так характеризували вченого.
Студентів дивувала його манера викладання. Він не любив довгих монологів, намагався якнайбільше дискутувати з молоддю. Лекції не готував наперед. Однією з учениць Олександра Потебні була Христя Алчевська.
Ім'ям Олександра Потебні названо Інститут мовознавства НАН України.
Олександр Потебня – автор праць із загального мовознавства, фонетики, наголосу, граматики, семантики, етимології, діалектології, теорії словесності, фольклору, етнографії, досліджень про походження мови, взаємозв’язок мови й мислення.
Харківський університет, коли в ньому працював Олександр Потебня, називали центром українофільства в російській імперії.
"Вчений зауважував, що "мова є формою життя народного духу, найважливіший і найміцніший зв’язок, що поєднує минулі, теперішні й майбутні покоління в одне ціле". Саме тому, на його думку, народ, що перестає говорити своєю мовою, втрачає себе. Адже рідне слово – джерело самосвідомості нації. Вчення про "внутрішню форму слова" – це його уявлення про ту природну образність, яка пов’язує думку з культурним досвідом.", – Тарас Кремінь, багаторічний Уповноважений із захисту державної мови.
Народився Олександр Потебня на хуторі Манів (нині Сумщина).
Вступив до Харківського університет у неповні 16 років. У 1856 р. закінчив історико-філологічний факультет університету. У 1861 р. захистив магістерську роботу, у 1874 р.- докторську дисертацію.
У 1862-1863 рр. був у закордонному науковому відрядженні (Німеччина, Чехія, Австрія). Вивчав санскрит у відомого німецького сходознавця Альберта Вебера.
Ім'я Олександра Потебні згадувалося в листуванні поліції. "Крайний украинофил", "враг россии" – так характеризували вченого.
Студентів дивувала його манера викладання. Він не любив довгих монологів, намагався якнайбільше дискутувати з молоддю. Лекції не готував наперед. Однією з учениць Олександра Потебні була Христя Алчевська.
Ім'ям Олександра Потебні названо Інститут мовознавства НАН України.
Модерна Україна
#українці #харківці #постаті #науковці #Потебня

