1 січня виповнилося б 40 років Вікторії Амеліній – талановитій українській письменниці
1 січня виповнилося б 40 років Вікторії Амеліній – талановитій українській письменниці, громадській діячці, лавреатці премії Джозефа Конрада, засновниці Нью-Йоркського Літературного Фестивалю на Донеччині (в селищі Нью-Йорк) (1986-2023), життя якої було пов'язане з Харковом.
Після повномасштабного вторгнення рашистів Вікторія Амеліна приєдналася до правозахисної організації Truth Hounds, яка документує воєнні злочини на звільненних територіях України (https://www.facebook.com/amelina.victoria).
"Їй вдавалося бути всюди для всіх. Ніби як супергероїні. Після початку повномасштабного вторгнення вона їздила світом і закликала до покарання Росії за воєнні злочини. Вона писала для західних медіа про те, що російська культура має відповідати за моральне банкрутство російського суспільства, у той час як культура українська має бути збережена у вирі влаштованого Росією геноциду.", – Саша Довжик, письменниця, директорка INDEX (Інституту документування і взаємодії) (https://www.facebook.com/oleksandra.dovzhyk).
Книжка Вікторії Амеліної "Looking at Women, Looking at War" (українська назва "Дивлячись на жінок, які дивляться на війну") отримала премію Орвелла The Orwell Prize 2025 у категорії "Політичне письмо". Книжка поєднує щоденникові записи, інтерв’ю, поезію і репортажі з місць воєнних злочинів. Британське видання The Guardian назвало цю книжку мозаїкою, що "передає хаос і жорстокість війни".
У грудні 2024 р. Міжнародна асоціація видавців (IPA) відзначила Вікторію Амеліну Спеціальною відзнакою премії Prix Voltaire, яка вручається за видатний внесок у боротьбу за свободу слова. Церемонія нагородження відбулася під час 34-го Міжнародного конгресу видавців, що проходив у Мексиці. Відзнаку отримала Нобелівська лавреатка Олександра Матвійчук, голова Центру громадянських свобод.
Фундація INDEX у партнерстві з Українським ПЕН в листопадіи минулого року оголосила другий відкритий онкурс Стипендіальної програми імені Вікторії Амеліної 2026 для письменниць і письменників з України та з-за кордону.
У вересні 2022 р. їй вдалося знайти закопаний в саду щоденник закатованого росіянами письменника Володимира Вакуленка на Ізюмщині. За день до свого викрадення Володимир приховав щоденник під вишнею на своєму подвір’ї, заповівши батькові: "Коли наші прийдуть – віддаси". Його книга "Я перетворююсь.Щоденник окупації. Вибрані вірші" вийшла у видавництві Vivat у 2023 р.
"Великий роман про війну не має бути один, цих історій має бути багато. Наша сила – у різноманітності, багатоголоссі історій, треба збирати всі свідчення, розповіді. Такою горизонтальною стане наша література. У масштабах країни ми очікуємо, що люди звертатимуться не лише до психотерапевтів, але й до мистецтва. І дуже важливо, аби зв'язок між тими, хто творить культуру, та тими, хто її споживає, налагодився.", – говорила Вікторія Амеліна влітку 2022 р.
Народилася майбутня письменниця у Львові. У шкільні роки з батьками емігрувала до Канади, але скоро повернулася в Україну. Отримала ступінь магістра комп'ютерних технологій, закінчивши з відзнакою Львівську політехніку. Працювала програмістом і керівником у міжнародних IT компаніях. У 2015 р. вона залишила кар'єру в IT (журавля в руках) заради непевної письменницької роботи. Вона – авторка двох романів і дитячої книги.
"Вікторія Амеліна від весни 2022-го займалася збором матеріалів "для Гааги": поїздки, зустрічі з людьми, інтерв'ю під запис і без запису, все – на межі душевної витривалости… Минулої осени я казала Віці, що вона має колись зробити з цього книжку, і не одну – має стати "нашою Славенкою Дракуліч", і що я дуже, дуже чекатиму від неї на таку книжку…", – написала в минулому році на своїй стоінці у ф/б Оксана Забужко, закликаючи молитися за поранену Вікторію Амеліну.
Попри зусилля лікарів, через поранення, спричинене ракетним ударом рашистських нелюдів по Краматорську 27 червня 2023 р., її життя обірвалося.
Пам'ятаємо.
Після повномасштабного вторгнення рашистів Вікторія Амеліна приєдналася до правозахисної організації Truth Hounds, яка документує воєнні злочини на звільненних територіях України (https://www.facebook.com/amelina.victoria).
"Їй вдавалося бути всюди для всіх. Ніби як супергероїні. Після початку повномасштабного вторгнення вона їздила світом і закликала до покарання Росії за воєнні злочини. Вона писала для західних медіа про те, що російська культура має відповідати за моральне банкрутство російського суспільства, у той час як культура українська має бути збережена у вирі влаштованого Росією геноциду.", – Саша Довжик, письменниця, директорка INDEX (Інституту документування і взаємодії) (https://www.facebook.com/oleksandra.dovzhyk).
Книжка Вікторії Амеліної "Looking at Women, Looking at War" (українська назва "Дивлячись на жінок, які дивляться на війну") отримала премію Орвелла The Orwell Prize 2025 у категорії "Політичне письмо". Книжка поєднує щоденникові записи, інтерв’ю, поезію і репортажі з місць воєнних злочинів. Британське видання The Guardian назвало цю книжку мозаїкою, що "передає хаос і жорстокість війни".
У грудні 2024 р. Міжнародна асоціація видавців (IPA) відзначила Вікторію Амеліну Спеціальною відзнакою премії Prix Voltaire, яка вручається за видатний внесок у боротьбу за свободу слова. Церемонія нагородження відбулася під час 34-го Міжнародного конгресу видавців, що проходив у Мексиці. Відзнаку отримала Нобелівська лавреатка Олександра Матвійчук, голова Центру громадянських свобод.
Фундація INDEX у партнерстві з Українським ПЕН в листопадіи минулого року оголосила другий відкритий онкурс Стипендіальної програми імені Вікторії Амеліної 2026 для письменниць і письменників з України та з-за кордону.
У вересні 2022 р. їй вдалося знайти закопаний в саду щоденник закатованого росіянами письменника Володимира Вакуленка на Ізюмщині. За день до свого викрадення Володимир приховав щоденник під вишнею на своєму подвір’ї, заповівши батькові: "Коли наші прийдуть – віддаси". Його книга "Я перетворююсь.Щоденник окупації. Вибрані вірші" вийшла у видавництві Vivat у 2023 р.
"Великий роман про війну не має бути один, цих історій має бути багато. Наша сила – у різноманітності, багатоголоссі історій, треба збирати всі свідчення, розповіді. Такою горизонтальною стане наша література. У масштабах країни ми очікуємо, що люди звертатимуться не лише до психотерапевтів, але й до мистецтва. І дуже важливо, аби зв'язок між тими, хто творить культуру, та тими, хто її споживає, налагодився.", – говорила Вікторія Амеліна влітку 2022 р.
Народилася майбутня письменниця у Львові. У шкільні роки з батьками емігрувала до Канади, але скоро повернулася в Україну. Отримала ступінь магістра комп'ютерних технологій, закінчивши з відзнакою Львівську політехніку. Працювала програмістом і керівником у міжнародних IT компаніях. У 2015 р. вона залишила кар'єру в IT (журавля в руках) заради непевної письменницької роботи. Вона – авторка двох романів і дитячої книги.
"Вікторія Амеліна від весни 2022-го займалася збором матеріалів "для Гааги": поїздки, зустрічі з людьми, інтерв'ю під запис і без запису, все – на межі душевної витривалости… Минулої осени я казала Віці, що вона має колись зробити з цього книжку, і не одну – має стати "нашою Славенкою Дракуліч", і що я дуже, дуже чекатиму від неї на таку книжку…", – написала в минулому році на своїй стоінці у ф/б Оксана Забужко, закликаючи молитися за поранену Вікторію Амеліну.
Попри зусилля лікарів, через поранення, спричинене ракетним ударом рашистських нелюдів по Краматорську 27 червня 2023 р., її життя обірвалося.
Пам'ятаємо.
Модерна Україна