🗓️Із 1975 року 12 січня в Україні відзначається День українського політв’язня

🗓️Із 1975 року 12 січня в Україні відзначається День українського політв’язня

🗓️Із 1975 року 12 січня в Україні відзначається День українського політв’язня. Ця важлива дата виникла завдяки В’ячеславу Чорноволу, який закликав протистояти репресіям і жорстокості радянського режиму, перебуваючи у неволі «за антирадянську агітацію та пропаганду». Чорновіл наполіг на окремій даті – російські дисиденти відзначали цей день 30 жовтня.

Дата була обрана невипадково: за три роки до того, 12-14 січня 1972 року, відбулася одна з найбільших хвиль репресій проти діячів із проукраїнською позицією. Це було «приурочено» до 50-ї річниці створення СРСР. Спецоперація призвела до масового погрому опозиційної інтелігенції та сотень арештів із нечувано суворими вироками.

Найвідомішою є історія «арештованої коляди». Дійство організовувала київська та львівська молодь, рішуче налаштована проти радянської влади та викорінення совєтами українських традицій та ідентичності. Ініціаторкою вертепу була Олена Антонів – колишня дружина В’ячеслава Чорновола. У її помешканні учасники вчили колядки зі щедрівками, майстрували маски. А у новорічну ніч (аби менше дратувати владу) пішли колядувати вулицями Львова.

Загалом у вертепах взяло участь близько 45 людей: подружжя Калинців, Василь Стус, художниця Стефанія Шабатура, педагог і літературний критик Володимир Іванишин, Мар'ян Гатала, Ярослав Лемик, Степан Бедрило, Любомир Криса, Раїса Мороз, Микола Білоус та інші.

Упродовж кількох днів майже усі учасники коляди були арештовані. Наколядоване довелося витратити не на родини тодішніх політв’язнів, як планувалося, а на адвокатів…
З 2014 року День українського політв’язня набув нової актуальності, адже російський режим і далі незаконно ув’язнює та катує українських громадян, які виступають проти окупації та агресії Кремля. З початком повномасштабного вторгнення жертвами російського терору стають всі, хто підтримує незалежність і суверенітет України. Серед них – науковці, письменники, активісти, представники місцевої влади та мешканці, які виступили проти агресії Путіна.

Боротьба триває. Шануймо мужність тих, для кого свобода духу важливіша за свободу тіла.

Музей Голодомору