Енергетичне перемир’я – квиток у холодний морг квартир Слово «перемир’я» сьогодні смердить гаром і замерзаючим бетоном
Слово «перемир’я» сьогодні смердить гаром і замерзаючим бетоном. Поки в кабінетах Абу-Дабі обговорюють «призупинення ударів», Росія влаштувала Україні лютневий пекло: понад 520 повітряних цілей за одну добу. Це не обстріл. Це повітряна операція зі знищення цивільного населення в -25°C.
Тільки в Києві 1170 багатоповерхівок залишилися без тепла. У Харкові — 110 тисяч людей у холоді. В Одесі, Вінниці, Дніпрі — енергосистема на межі колапсу. Це і є їхнє «перемир’я»: вибити опору життя, щоб змусити нас купити паузу ціною територій і суверенітету.
Єдина доросла формула: демонтаж, а не домовленість
Ми маємо припинити грати в «підворітню», де жертва просить гопника не бити сильно. Це не працює. Енергетичне чи будь-яке інше перемир’я можливе тільки при повній ліквідації воєнного потенціалу РФ.
Приклад Чорного моря — ідеальний доказ. Росія не «передумала» атакувати наші кораблі з моральних міркувань. Вона припинила це робити лише тоді, коли її флот почав масово йти на дно. Хочете, щоб Чорноморський флот не полював — знищіть його до останнього корита. Це не прохання, це примус.
Досить вірити у «запевнення» та телевізійні казки про «укриття для трансформаторів», які складаються як карткові будиночки під ударами. Єдиний шлях до реальної безпеки — це перенесення війни на територію агресора в тотальному масштабі:
– Знищення заводів і ланцюгів постачання компонентів.
– Ліквідація нафтогазових об’єктів — фінансової крові терору.
– Удари по підприємствах подвійного призначення та складах із високою доданою вартістю.
Сьогодні нам намагаються продати «мир» два світові гравці: московський гопник, якому треба легалізувати награбоване, і його «партнер» з-за океану, якому потрібна картинка швидкої перемоги без розгрому зла. Їм обом заважає Україна, яка відмовляється замерзати мовчки.
Мир — це не пауза між ракетами. Мир — це відсутність у ворога здатності ці ракети запускати. Усе інше — це просто повільна смерть у холодній квартирі під солодкі розмови про дипломатію.
Владислав Смірнов

