У текстах давньогрецьких та християнських, на які частково спираюсь, Агапе – термін безумовності любові як її найвищої форми. Дієвої, рушійної, жертовної і безкорисливої.
Ми їздили по Запоріжжю з моїм другом та вчителем Олександром Філоненком, і я поділилась, що за пару місяців їхатиму на «Слово» з темою безумовної любові, яка включила мене роком раніше у свідоме споглядання – після виставки Олени Турянської в Мистецькому Арсеналі.

«А ти знаєш, що в християнській традиції термін “агапе” існує і є прямим вираженням практики безумовної любови – це спільна трапеза?»
Я знала про вагомість спільних трапез у культурах інших народностей, у моїй родині ця практика присутня, і як би ми не почали ранок, вечеря завершує наш спільний день, за нею виникає поле безпеки для розділення хліба.

Тож цей квартирник, на який запрошуємо разом з ЛітМузеєм, – про дію безумовності. Невелика вечеря, що складатиметься зі снеків, і відкритий мікрофон, у який усі охочі зможуть поділитися власними історіями любові: про місто, його людей, країну і все, що серце нашепче.

Коли? 14.02, 19:00
Де? Місце після реєстрації
*посилання на реєстрацію:

https://forms.gle/PQ6boEKYtG3z3FZE8

Чекаємо на вас!

Харківський ЛітМузей