Урок історії.

Якщо вже почали про радянське підпілля в Харкові під час німецької окупації, то тоді ще декілька цікавих фактів.

Підпілля у місті не готували. Харків, одне з найбільших міст України, здали без боїв, німці захопили його за 2 дні. 23 жовтня почались бої, а вже 24 жовтня частини 6-ї армії вермахту увійшли до Харкова й встановили контроль. Радянські війська відступили, уникаючи повного оточення. Підпілля ніхто не готував, людей залишали просто по списках. Куди вносили опору влади — комуністів та комсомольців. Ну і саме цікаве — совєти тікали з Харкова так швидко, що не встигли навіть знищити архіви. І майже повні списки підпільщиків потрапили до рук німців.

Які просто почали методично просіювати місто. Затримали Івана Бутенка, який до війни був секретарем одного з райкомів партії в Харкові — ХТЗ, самого потужного промислового району міста. Його залишили для організації підпілля, він знав адреси явок, паролі та ключових керівників. Далі дві версії — чи то з ідеологічних причин, чи то під тортурами він здав усіх. Але більшість дослідніків притримується версії ідеології.

Бутенко належав до середньої ланки партійної номенклатури, яка бачила реальний стан справ перед війною: хаос під час евакуації, непідготовленість міста до оборони та втечу частини вищого керівництва. На допитах у німців (а пізніше — у розмовах з іншими підпільниками, яких він схиляв до зради) він транслював думку, що «радянська влада покинула народ напризволяще».

Бутенко не просто видавав адреси, він допомагав німцям аналізувати структуру підпілля, вказуючи на слабкі місця в системі зв'язку. Він особисто викривав підпільників, які намагалися видати себе за інших людей. Коли заарештований казав: «Я просто робітник», Бутенко заходив у камеру і казав: «Привіт, Петре, ти ж був парторгом цеху».

До речі, фінал Івана Бутенка невідомий. По одній версії, його розстріляли самі німці зимою 1943 року, під час наступу радянських віськ, щоб не лишати свідків. По іншій — він намагався виїхати на Захід, але був затриманий радянською контррозвідкою СМЕРШ і розстріляний за вироком закритого трибуналу.

Ось такий — типовий комуністичний діяч, готовий здати всіх навколо, щоб зберегти собі життя.

Фото Бутенка знайти не змогли – після війни органи НКВС вилучили всі згадки про нього. На фото – німці заходять у Харків у 1941 році

Харківський напрямок🇺🇦

Підтримайте нас підпискою @kharkivnapriamok