9 березня Українська Церква вшановує сорок мучеників-воїнів, які за віру в Господа нашого Ісуса Христа були на смерть замучені в холодному Севастійському озері своїми воєноначальниками. Це відбулося близько 320 року, за царювання імператора-язичника Лікінія, який чинив жорстоке гоніння на християн у Східній частині Римської імперії. Тоді Вірменія з містом Севастією (північно-східна частина Малої Азії) входила до складу цієї імперії.

Згадані сорок воїнів складали особливу почесну гвардію імператорського війська, вони були освіченими, вправними і мужніми воїнами. Але, на відміну, від іншої частини війська, вірили в істинного Господа, а не поклонялись ідолам. Їхній воєвода Агриколай хотів намовити їх відректися від правдивого Бога та принести жертву ідолам, як наказував імператор, але ті воїни відмовились.

За непокору їх ув՚язнили, потім жорстоко катували, знущалися, підкуповували й ображали. А коли зрозуміли, що все це марно, то зв՚язаними притягли їх до багатоводного озера, що знаходилося біля міста Севастія. Тоді було зимно і дув сильний вітер. Надвечір святих воїнів роздягненими залишили у крижаній воді, а над ними поставити вартових і спорудили теплі лазні на березі, щоби спокушати мучеників відректися від Бога заради земних благ.

Житіє оповідає, що о першій годині ночі один із сорока воїнів, не витримавши холоду, відокремився від інших і побіг у лазню. Але ледве він ступив на поріг і відчув теплоту, як впав мертвим. Інші воїни в той час молилися до Бога. І о третій ночі їх осяяло світло, яке зігрівало воїнів і не давало їм померти. Побачивши це чудо, один із вартових помітив у небі 40 сяючих вінців, що сходили на голови святих воїнів. Він увірував у Бога і приєднався сороковим до числа цих страждаючих святих, аби замість земних благ отримати вінець небесний вічного життя.

Вранці мучителі побачили живими сорок воїнів-християн, розлютилися і забили їх на смерть. Ці сорок мучеників були взяті на страждання за Христа 26 лютого, а віддали душі свої Господу в дев’ятий день березня.

Пам՚ять святих сорока мучеників у всіх найдавніших місяцесловах на Сході і Заході зараховувались до числа свят і пам’яті найбільш шанованих святих. Святі славні сорок мучеників Христових, моліть Бога за нас!

ПЦУ