16 березня 155 років тому народився Микола Бурачек (1871-1942) – видатний митець українського пейзажу
16 березня 155 років тому народився Микола Бурачек (1871-1942) – видатний митець українського пейзажу, колорист, один із засновників Української академії мистецтв, театральний художник, мистецтвознавець, актор, письменник, педагог, громадський діяч, професор Харківського художнього інституту.
"Він учив усьому, з чого складається живопис, але нікого не вчив наслідувати його манери, ніколи силою своєї майстерності не давив творчої індивідуальності учня, а, навпаки, розкриваючи її, всіляко намагався скерувати на належний шлях.", – згадував про свого вчителя видатний художник-графік Михайло Дерегус.
Велика заслуга належить Миколі Бурачеку в розвитку українського мистецтвознавства. Він був дослідником мистецької спадщини Тараса Шевченка. Розшукав раніше невідомі твори, встановив їх належність пензлю Шевченка, зробив перший зведений каталог його художньої спадщини, написавши працю "Великий народний художник Т.Г.Шевченко".
"Світлий живопис, прозорість, сонячне світло і загальна життєрадісність сприйняття, активне творче ставлення до життя, природи – ось ті характерні риси, які приніс Бурачек в українське мистецтво.", – кажуть про творчість художника мистецтвознавці .
Народився майбутній митець в родині поштового службовця, художника-аматора, який дав сину перші уроки малювання. Навчався в Кам'янець-Подільській чоловічій гімназії, після закінчення якої вступив до Київського університету, але як учасник студентських заворушень був відрахований і висланий до Симбірської губернії. Після заслання Микола Бурачек повернувся до Кам'янець-Подільського, де став актором місцевої театральної трупи. Понад 15 років свого життя присвятив театру. Одночасно з акторською роботою, брав участь в оформленні вистав, писав рецензії. Рішення змінити театр на професію художника Микола Бурачек прийняв у зрілому віці.
Певний час він відвідував Рисувальну школу Миколи Мурашка, де вчився у Миколи Пимоненка. У 1905-1910 рр. навчався в Краківській академії образотворчих мистецтв. У 1905 році роботи митця були представлені на виставці українських художників у Львові, яку організував Іван Труш.
Закінчивши Краківську Академію, Микола Бурачек вдосконалював майстерність у Парижі, де працював у майстерні Анрі Матісса і навчався в академії Рансома в 1910-1912 рр., був одним з найкращих учнів. У 1912 р. Микола Бурачек повернувся до Києва, а наступного року 20 його творів були представлені на виставці і мали великий успіх.
Микола Бурачек став один із засновників Української академії мистецтв, керівником пейзажного класу. У 1918-1921 рр. – викладач Київського інституту театрального мистецтва, з 1925 р. – директор Харківського художнього технікуму, з 1928 р. – професор Харківського художнього інституту.
Микола Бурачек – автор монографій про творчість сучасних йому українських художників, багатьох статей і нарисів. В останнє десятиріччя свого життя Микола Бурачек вивчав небо. "Дуже люблю я небо. Воно для мене є основою тональності всієї картини, воно мусить жити разом з землею, яка виступає на фоні його своїми формами, предметами, рослинами. Я б`юся над небом, вишукую його тремтячі відтінки, величність хмар, прозорість і глибину неба."
"Він учив усьому, з чого складається живопис, але нікого не вчив наслідувати його манери, ніколи силою своєї майстерності не давив творчої індивідуальності учня, а, навпаки, розкриваючи її, всіляко намагався скерувати на належний шлях.", – згадував про свого вчителя видатний художник-графік Михайло Дерегус.
Велика заслуга належить Миколі Бурачеку в розвитку українського мистецтвознавства. Він був дослідником мистецької спадщини Тараса Шевченка. Розшукав раніше невідомі твори, встановив їх належність пензлю Шевченка, зробив перший зведений каталог його художньої спадщини, написавши працю "Великий народний художник Т.Г.Шевченко".
"Світлий живопис, прозорість, сонячне світло і загальна життєрадісність сприйняття, активне творче ставлення до життя, природи – ось ті характерні риси, які приніс Бурачек в українське мистецтво.", – кажуть про творчість художника мистецтвознавці .
Народився майбутній митець в родині поштового службовця, художника-аматора, який дав сину перші уроки малювання. Навчався в Кам'янець-Подільській чоловічій гімназії, після закінчення якої вступив до Київського університету, але як учасник студентських заворушень був відрахований і висланий до Симбірської губернії. Після заслання Микола Бурачек повернувся до Кам'янець-Подільського, де став актором місцевої театральної трупи. Понад 15 років свого життя присвятив театру. Одночасно з акторською роботою, брав участь в оформленні вистав, писав рецензії. Рішення змінити театр на професію художника Микола Бурачек прийняв у зрілому віці.
Певний час він відвідував Рисувальну школу Миколи Мурашка, де вчився у Миколи Пимоненка. У 1905-1910 рр. навчався в Краківській академії образотворчих мистецтв. У 1905 році роботи митця були представлені на виставці українських художників у Львові, яку організував Іван Труш.
Закінчивши Краківську Академію, Микола Бурачек вдосконалював майстерність у Парижі, де працював у майстерні Анрі Матісса і навчався в академії Рансома в 1910-1912 рр., був одним з найкращих учнів. У 1912 р. Микола Бурачек повернувся до Києва, а наступного року 20 його творів були представлені на виставці і мали великий успіх.
Микола Бурачек став один із засновників Української академії мистецтв, керівником пейзажного класу. У 1918-1921 рр. – викладач Київського інституту театрального мистецтва, з 1925 р. – директор Харківського художнього технікуму, з 1928 р. – професор Харківського художнього інституту.
Микола Бурачек – автор монографій про творчість сучасних йому українських художників, багатьох статей і нарисів. В останнє десятиріччя свого життя Микола Бурачек вивчав небо. "Дуже люблю я небо. Воно для мене є основою тональності всієї картини, воно мусить жити разом з землею, яка виступає на фоні його своїми формами, предметами, рослинами. Я б`юся над небом, вишукую його тремтячі відтінки, величність хмар, прозорість і глибину неба."