Тринадцятого квітня 1918 року спеціальна військова група армії УНР на чолі з підполковником Петром Болбочаном вирушила в похід на Крим із секретним завданням — вибити звідти більшовиків і взяти під контроль Чорноморський флот. Зробити це потрібно було швидше за німецькі війська, які тоді були українськими союзниками. На той час Крим формально не входив до складу УНР, тому наказ був таємним. Німці й самі були не проти захопити півострів разом із флотом як воєнним трофеєм. Зі своїм завданням Болбочан впорався блискуче: прорвав оборону більшовиків на Чонгарі, встиг узяти Сімферополь і Бахчисарай раніше за німців і навіть відправив передові загони на Севастополь, де базувався Чорноморський флот. Але керівництво УНР своє політичне завдання провалило і ледь не кинуло оточений німцями загін Болбочана напризволяще. Зрештою Київ погодився на ультиматум Німеччини та наказав українським військам відступити з Криму.

Ігор Царик