Вт, 23.06.2026 | 14:52

Станом на 23 червня можна констатувати, що головна тенденція війни залишається незмінною: росія продовжує тиснути на фронті, але дедалі більше ресурсів змушена витрачати на захист власного тилу та утримання окупованих територій.На фронті зберігається висока інтенсивність бойових дій. Противник і надалі робить ставку на чисельну перевагу, масове застосування безпілотників та спроби виснажити українську оборону. Однак, попри постійний тиск і значні витрати ресурсів, ознак стратегічного прориву російської армії наразі не спостерігається.Водночас Україна продовжує системно нарощувати власні спроможності. Збільшення фінансування сектору безпеки й оборони, розвиток оборонно-промислового комплексу, посилення захисту критичної інфраструктури та логістики свідчать про підготовку держави до тривалого протистояння. Це вже не реакція на поточні виклики, а формування ресурсної бази для довгострокової боротьби.Особливо показовою є ситуація в окупованому Криму. Удари по військових об'єктах, системах ППО, логістичних вузлах та енергетичній інфраструктурі поступово змінюють роль півострова у цій війні. Те, що донедавна вважалося відносно безпечним тилом, дедалі більше перетворюється на зону постійного ризику для окупаційних військ. У результаті росія змушена перекидати додаткові сили та засоби на оборону Криму, відволікаючи їх від виконання завдань безпосередньо на фронті.Не менш важливим фактором залишається міжнародна підтримка України. Попри політичні зміни в окремих країнах та появу нових криз у світі, російсько-українська війна продовжує залишатися одним із ключових питань європейської та євроатлантичної безпеки. Західні партнери зберігають військову, фінансову та енергетичну підтримку України, що є важливим елементом стратегічної стійкості нашої держави.Головний висновок на сьогодні полягає в тому, що війна дедалі більше набуває характеру боротьби ресурсів і витривалості. Україна демонструє здатність зберігати стійкість та нарощувати власні можливості. Натомість росія, попри гучні заяви кремля про "стабільність" і "контроль ситуації", змушена витрачати дедалі більше ресурсів на утримання захоплених територій, захист власної інфраструктури та компенсацію зростаючих втрат. Саме це сьогодні є одним із найважливіших індикаторів реального стану справ у цій війні.Віктор Ягун

Вт, 23.06.2026 | 13:52

Запрошуємо вас відсвяткувати ювілей Петра Лісового у резиденції його імені 24.06 о 18:00У програмі:лекція Ярини Цимбалчитання святкуванняМісце проведення повідомляємо після реєстрації,реєстрація:https://forms.gle/2F9JTG8V4SLRGt4v9Чекаємо на вас!Харківський ЛітМузей

Вт, 23.06.2026 | 13:26

23 червня виповнюється 20 років від дня відходу у вічність Петра Черемського (1942-2006) – визначного наукового, громадського і культурного діяча, доктора фізико-математичних наук, професора мистецтвознавства, одного з найхаризматичніших провідників українського відродження у Харкові в 1980-1990-х роках.Наприкінці 1980-х років він був одним із організаторів перших українських мітингів, громадських заходів і культурницьких заходів Харкові, послідовним і цілеспрямованим натхненником розбудови національного життя в краї.Після десятирічь радянських репресій та гонінь важливо було надати українській справі перспектив розвитку, конкурентноспроможності й позбавити її пережитків меншовартості й провінційності. Такі завдання могла втілити в життя лише стратегія системної громадської роботи, яка комплексно задіювала б усі важливі галузі національного будівництва. Наприкінці 1980-х років Петрові Черемському довелося стати одним із ефективних громадських очільників українського руху в Харкові, який зміг налагодити серед містян дієву культурно-просвітницьку роботу, патріотичне виховання молоді, видавничу діяльність і національні громадські заходи. Він був фундатором багатьох українських організацій, наставником молодіжних середовищ Харківщини, організатором видань перших українських незалежних часописів, ініціатором культурницьких подій.Багато сил Петро Черемський віддавав дослідженню і висвітленню історичного минулого рідного міста, культури Слобідщини, життя і діяльності видатних краян. Ініціативою Петра Черемського підготовлено до друку й видано багато історичної, краєзнавчої і просвітницької літератури, нотних творів і методичних розробок. Серед найзнаковіших видань — забуті й репресовані твори визначного письменника і митця Гната Мартиновича Хоткевича. Завдяки зусиллям Петра Черемського у м. Харкові були встановлені меморіальні дошки видатним діячам вітчизняної науки і техніки, зокрема: В. Л. Кирпичову, Л. Б. Красіну, І. В. Рижкову, Л. С. Палатніку, Г. Хоткевичу, О. Потебні, Л. Мацієвичу, О. Засядьку, О. Г. Івченку, А. Люльці, Ю. Кондратюку, М. Міхновському, діячам “СВУ-СУМ”. Він також був одним із ініціаторів встановлення пам’ятних знаків репресованим кобзарям, пам’ятного знаку загиблим Воїнам УПА, першого в Україні Хреста жертвам голодомору 1932-1933 років, пам’ятника козаку Барвінку в селищі Барвінкове, Хреста пам’яті загиблим воїнам УНР в м. Лозова.П. Черемський був серед ініціаторів утворення Харківського літературного музею, а також автором проекту музею науки і техніки. Багато праці та зусиль П. Черемський доклав для створення музею-садиби Гната Хоткевича в селищі Високому Харківської області.Особливу увагу Петро Черемський приділяв також справі відродження на Харківщині традиційної культури, народних звичаїв, музикування на народних музичних інструментах. Він був одним із організаторів Оглядів автентичного виконавства на традиційних кобзарських інструментах (Харків, 1997, 2001), численних концертів, творчих вечорів, вуличних виступів сучасних кобзарів і лірників. З 1997 року Петро Григорович став ініціатором і директором Міжнародного конкурсу виконавців на українських народних інструментах імені Гната Хоткевича. Зусиллями Петра Черемського у кінця 1980-х років у Харкові відроджені традиційне слобідське Вертепне дійство, обрядові народні гуляння, купальські святкування тощо.Він відомий також як автор першого дитячого універсальника для родинного і шкільного читання «Щедрик» (Харків: «Просвіта». – 1994. – 264 с); антології дитячих та юнацьких українських народних ігор та розваг «Дзиґа» (Харків: «Друк». – 1999. – 526 с.), підручника «Основні поняття літургики» (Львів: «Місіонер». – 1996. – 159 с.).П. Г. Черемський був серед активістів новітньої харківської журналістики й увійшов в історію як редактор одного з перших на Слобідщині незалежних видань – часопису «Нова Україна», який відіграв непересічну роль у громадському житті краю початку 1990-х років.Поряд з тим професор П. Черемський був відомим у світі фахівцем у галузі рентгенівського структурного...Далі:https://www.facebook.com/share/p/19719F4Nd6/

Вт, 23.06.2026 | 13:00

Вт, 23.06.2026 | 11:38

23 червня виповнюється 20 років від дня відходу у вічність Петра Черемського (1942-2006) – визначного наукового, громадського і культурного діяча, доктора фізико-математичних наук, професора мистецтвознавства, одного з найхаризматичніших провідників українського відродження у Харкові в 1980-1990-х роках. Наприкінці 1980-х років він був одним із організаторів перших українських мітингів, громадських заходів і культурницьких заходів Харкові, послідовним і цілеспрямованим натхненником розбудови національного життя в краї. Після десятирічь радянських репресій та гонінь важливо було надати українській справі перспектив розвитку, конкурентноспроможності й позбавити її пережитків меншовартості й провінційності. Такі завдання могла втілити в життя лише стратегія системної громадської роботи, яка комплексно задіювала б усі важливі галузі національного будівництва. Наприкінці 1980-х років Петрові Черемському довелося стати одним із ефективних громадських очільників українського руху в Харкові, який зміг налагодити серед містян дієву культурно-просвітницьку роботу, патріотичне виховання молоді, видавничу діяльність і національні громадські заходи. Він був фундатором багатьох українських організацій, наставником молодіжних середовищ Харківщини, організатором видань перших українських незалежних часописів, ініціатором культурницьких подій. Багато сил Петро Черемський віддавав дослідженню і висвітленню історичного минулого рідного міста, культури Слобідщини, життя і діяльності видатних краян. Ініціативою Петра Черемського підготовлено до друку й видано багато історичної, краєзнавчої і просвітницької літератури, нотних творів і методичних розробок. Серед найзнаковіших видань — забуті й репресовані твори визначного письменника і митця Гната Мартиновича Хоткевича. Завдяки зусиллям Петра Черемського у м. Харкові були встановлені меморіальні дошки видатним діячам вітчизняної науки і техніки, зокрема: В. Л. Кирпичову, Л. Б. Красіну, І. В. Рижкову, Л. С. Палатніку, Г. Хоткевичу, О. Потебні, Л. Мацієвичу, О. Засядьку, О. Г. Івченку, А. Люльці, Ю. Кондратюку, М. Міхновському, діячам “СВУ-СУМ”. Він також був одним із ініціаторів встановлення пам’ятних знаків репресованим кобзарям, пам’ятного знаку загиблим Воїнам УПА, першого в Україні Хреста жертвам голодомору 1932-1933 років, пам’ятника козаку Барвінку в селищі Барвінкове, Хреста пам’яті загиблим воїнам УНР в м. Лозова. П. Черемський був серед ініціаторів утворення Харківського літературного музею, а також автором проекту музею науки і техніки. Багато праці та зусиль П. Черемський доклав для створення музею-садиби Гната Хоткевича в селищі Високому Харківської області. Особливу увагу Петро Черемський приділяв також справі відродження на Харківщині традиційної культури, народних звичаїв, музикування на народних музичних інструментах. Він був одним із організаторів Оглядів автентичного виконавства на традиційних кобзарських інструментах (Харків, 1997, 2001), численних концертів, творчих вечорів, вуличних виступів сучасних кобзарів і лірників. З 1997 року Петро Григорович став ініціатором і директором Міжнародного конкурсу виконавців на українських народних інструментах імені Гната Хоткевича. Зусиллями Петра Черемського у кінця 1980-х років у Харкові відроджені традиційне слобідське Вертепне дійство, обрядові народні гуляння, купальські святкування тощо. Він відомий також як автор першого дитячого універсальника для родинного і шкільного читання «Щедрик» (Харків: «Просвіта». – 1994. – 264 с); антології дитячих та юнацьких українських народних ігор та розваг «Дзиґа» (Харків: «Друк». – 1999. – 526 с.), підручника «Основні поняття літургики» (Львів: «Місіонер». – 1996. – 159 с.). П. Г. Черемський був серед активістів новітньої харківської журналістики й увійшов в історію як редактор одного з перших на Слобідщині незалежних видань – часопису «Нова Україна», який відіграв непересічну роль у громадському житті краю початку 1990-х років. Поряд з тим професор П. Черемський був відомим у світі фахівцем у галузі рентгенівського структурного аналізу матеріалів та фізики пористих систем, автор багатьох винаходів і раціоналізацій, які були спрямовані на дослідження матеріалів безпосередньо в умовах дії багатофакторних зовнішніх чинників (космосу). Результати досліджень опубліковані у 3 фахові монографіях, понад 150 наукових публікаціях у вітчизняних та зарубіжних виданнях, реалізовані в 4 авторських свідоцтвах і патенті. Петро Черемський залишився у пам’яті сучасників як стійкий поборник національної гідності і прав українців. Оточуючих вражав і захоплював його універсалізм, енциклопедичні знання, високий освітній і культурний рівень, дивувала невичерпана енергія, оптимізм і рішучість. Петро Черемський був харизматичною особистістю, яка не завжди дотримувалася коректністю до опонентів і нерідко вдавалася до ламання усталених стериотипів. Щирість, справедливість і здавалося б невичерпна працездатність Петра Черемського підкорювала навіть найзатятіших противників. Завдяки незвичайному позитивістському настрὀю і внутрішній впевненості він міг всупереч прогнозам, обставинам і зовнішній підтримці успішно реалізовувати започатковані задуми. Коли не було у Петра Черемського можливості для прямої дії, він завжди знаходив опосередковані рішення. Хрестоматійними є свідчення про те, що навіть у найжорстокішої радянські часи Петро Григорович упевнено розбудовував українську справу через просвітницьку діяльність в дозволеному тоді Товаристві охорони пам’яток історії та культури, ризикованих публікаціях у тогочасній пресі, тематичних культурницьких заходах тощо. А також – в облаштуванні у Харкові українського ландшафту щорічним висадженням десятків кущів калини, яка споконвіку уважалася українським символом. Нерідко свою працю, як справжній слобожанин Петро Черемський супроводжував народними приповідками і співом... Грав на багатьох музичних інструментах і намагався прищепити оточуючим любов до народної музичної культури. Усе життя Петра Черемського було взірцем самопожертви в ім’я високих цілей України, до яких він прагнув всім своїм єством і спонукав до цього близьких йому людей і друзів. Для багатьох Петро Григорович був товаришем, побратимом, а для когось – наставником і моральним орієнтиром. Він ніколи не шукав собі визнання і тому не отримував нагород ані від влади, а ні від громади. Попри це пам’ять про Петра Черемського, його ідеї щодо розбудови українського Харкова й досі живі серед харків’ян. Простір незламного слобідського міста продовжує скріплюватися силою місць пам’яті, які організовував Петро Черемський і щороку оживлюватися барвистим цвітом насаджених ним кущів калини.   Павло Клененко, Харків   На мітингу (1992 р.)   Серед молоді в офісі СУМу (1994 р.)   Разом з учасниками традиційного Вертепного дійства (Харків, 1990 р. )   На відкритті меморіальної дошки Юрію Кондратюку у Харкові   Виставка традиційних музичних інструментів у Харківській державній науковій бібліотеці ім.В. Г. Короленка   Огляд автентичного виконавства на традиційних кобзарських інструментах   На урочистостях у ХПІ   На урочистостях біля музею Гната Хоткевича у Високому   З художником Валерієм Бондарем   Графічний портрет Петра Григоровича Черемського. Художник Микола Іванович Таможенников   Дивіться докладніше про Петра Черемського: Черемський Петро Григорович. Біографія До 10-х роковин відходу у вічність Петра Черемського (1942-2006) Перелік публікацій, наукових праць та видань Петра Григоровича Черемського Меморіальна дошка, присвячена пам’яті П. Г. Черемського Птахи і калина. Світлій пам’яті Петра Черемського. Поезія Олександри Ковальової А. В. Назаренко. До книги пам’яті Петра Черемського Л. І. Донник. Пам’яті Петра Григоровича Черемського Деякі газетні публікації про Петра Григоровича Черемського Світлини з Петром Григоровичем Черемським (частина 1) Світлини з Петром Григоровичем Черемським (частина 2)   Олександра Ковальова Світлій пам’яті Петра Черемського, котрий посадив в Україні понад п’ять тисяч кущів калини Птахи і калина Поміж небом і землею Палахкі кущі калини І птахів притихлі зграї, Наче виліплені з глини. Поміж небом і землею Осінь руки підіймає, Золоті дороговкази Наші душі переймає. У прозорості блакитній Ось такої не буває Відчайдушної, палкої Калинової навали. Піший птах такий сумирний, Час йому летіти в вирій, Тільки він дозорцем ходить, Самовідданий і вірний. Піший птах такий сумирний Поміж небом і землею, У заграві калиновій, Оперезаний зорею. Ця солона сльоза, цей терпкий калиновий сік, Ці пташині сліди, що згубились в рясній росі, Ці крилаті женці, що зібрали смуток і біль, І це збіжжя важке. Хто його забере собі?! Поміж небом і землею Людський вік такий короткий, Що не встигнеш очі…

Вт, 23.06.2026 | 07:52

Ситуація на Харківщині від Олега Синєгубова, 23 червня, зведення за добу:протягом минулої доби ворожих ударів зазнали м. Харків і 16 населених пунктів Харківської області.▪️Внаслідок обстрілів одна людина загинула, постраждали 8 людей.У с. Грушівка Кіндрашівської громади загинув 40-річний чоловік; у м. Харків зазнала поранень 48-річна жінка; у м. Богодухів постраждали жінки 57, 49, 32, 42, 44 років та чоловіки 46 і 38 років.Ворог атакував БпЛА Київський, Салтівський, Немишлянський райони Харкова. Ворог активно застосовував по Харківщині різні види озброєння:▪️3 ракети;▪️1 БпЛА типу «Ланцет»;▪️9 БпЛА типу «Молнія»;▪️13 fpv-дронів;▪️16 БпЛА (тип встановлюється).Пошкоджено та зруйновано обʼєкти цивільної інфраструктури:▪️у м. Харків пошкоджено 2 приватні будинки, 2 автомобілі, електромережі, салон краси;▪️у Богодухівському районі пошкоджено приватний будинок, 2 адмінбудівлі, 3 автобуси (сел. Золочів), автомобіль (с. Орішанка), приватний будинок, господарчу споруду (с. Зарябинка), магазин, комунальне підприємство (м. Богодухів), елеватор (с. Губарівка), цивільне підприємство (с. Сінне); ▪️у Куп’янському районі пошкоджено адмінбудівлю, автомобіль, трактор (сел. Приколотне), автомобіль (с. Мала Шапківка); ▪️у Харківському районі пошкоджено приватний будинок (сел. Слатине), приватний будинок, цивільне підприємство (м. Дергачі), 2 складські будівлі (сел. Васищеве), автомобіль (с. Руська Лозова). ➡️ Транзитний евакуаційний пункт у Лозовій за добу прийняв 212 людей.Всього від початку роботи в Пункті зареєстровано 41 695 людей.🔻 Упродовж минулої доби зафіксовано 221 бойове зіткнення.▪️ На Південно-Слобожанському напрямку противник 12 разів атакував позиції наших підрозділів в напрямку населених пунктів Вільча, Козача Лопань, Симинівка, Покаляне, Бочкове, Колодязне та в районі населеного пункту Стариця.▪️ На Куп’янському напрямку ворог два рази атакував, в напрямку Кучерівки та Глушківки.На світлинах: сел. Золочів#Харківщина #війна #ситуація

Вт, 23.06.2026 | 07:25

Час від часу світ породжує незвичайних людей, які відрізняються від інших своєю неповторністю та унікальністю. Вони є носіями невичерпного багатства всебічних знань, ідей, пропозицій. Таким був Петро Григорович Черемський. Про це говорить та науково-культурна спадщина, яку він залишив по собі. Петро Черемський народився 20 червня 1942 року в місті Харкові. Батько загинув під час війни. Малого Петра виховували бабуся, мама, старші брат і сестра. Він вчився одночасно у двох школах, а саме загально-освітній та музичній, по класу скрипки. В 1958 році Петро закінчує школу та йде працювати столяром на Харківський електроапаратний завод. Також він вступає до вечірньої музичної школи для дорослих. В 1959 році Петро Черемський стає студентом інженерно-фізичного факультету за спеціальністю “фізика металів” Харківського політехнічного інституту. Навчаючись в інституті, Петро Черемський бере участь в культурно-мистецькій діяльності. Добре володіючи грою на скрипці, фортепіано та мандоліні, він долучається до студентської художній самодіяльності. В Палаці студентів Петро Черемський стає концертмейстером камерного оркестру, з яким він виступає на творчих вечорах, їздить на гастролі. Водночас, володіючи чудовим голосом, він прекрасно співав українські народні пісні. І це не лише не заважало його науковій діяльності, а навпаки, сприяло їй, зокрема, при написанні кандидатської дисертації, яку він захистив у 1973 році. Працюючи в Харківському політехнічному інституті, Петро Черемський стає головою інститутської організації Товариства охорони пам'яток історії та культури. Він вшановує пам'ять визначних харківських політехніків, встановлюючи пам'ятні дошки: засновнику інституту та першому його директору Віктору Кирпичову; піонеру вітчизняної авіації, конструктору підводних човнів та автору проекту першого у світі авіаносця, співзасновнику Революційної української партії (РУП) Левку Мацієвичу; визначному письменнику, драматургу, інженеру, науковцю, педагогу, музиканту, засновнику харківської школи гри на бандурі Гнату Хоткевичу та багатьом іншим видатним випускникам Харківського політехнічного інституту. Кожному з них Петро Черемський присвячував статті, які публікував не лише в газеті Політехнічного інституту, але й інших газетах міста Харкова, сприяючи популяризації імен визначних харків'ян. Петро Григорович мріяв створити в Харкові музейно-виставочний центр історії науково-технічного прогресу та трудових традицій, де були б представлені здобутки українських учених і винахідників усіх часів, включаючи найсучасніші винаходи та проекти конструкторських розробок. На жаль, даний проект, який був підтриманий тогочасною владою, залишився нереалізованим. Вже починаючи зі студентських років, Петро Черемський брав активну участь у роботі кафедри “фізики металів”. Його було визнано фахівцем у галузі “рентгенівського малокутового розсіяння та фізики пористих систем”. Петро Григорович є автором та співавтором низки наукових праць. Серед них три монографії: “Пори в плівках”, “Методи дослідження пористості твердих тіл”, “Пори в твердому тілі”, а також понад 150 наукових публікацій та 5 авторських свідоцтв на винаходи. В 2002 році Петро Черемський захистив дисертацію на звання доктора фізико-математичних наук зі спеціальності “фізика твердого тіла”. Окрім інститутської діяльності, Петро Черемський здійснював громадську та культурно-мистецьку діяльність в своєму рідному Харкові, виступаючи, зокрема, співзасновником Товариства “Просвіта”, товариства “Спадщина”. Петро Григорович виступав ініціатором встановлення понад 30 пам'ятних дошок видатним особистостям, діяльність яких була безпосередньо пов'язана з Харковом. Зокрема, українському вченому, інженеру, піонеру вітчизняної ракетної техніки, автору теорії космічного польоту на Місяць Юрію Кондратюку; українському політичному діячеві, теоретику побудови Української незалежної держави Миколі Міхновському; ієрарху Української греко-католицької церкви Йосифу Сліпому, діячам “СВУ-СУМ”. Петро Черемський був одним із організаторів встановлення у Харкові першого в Україні Пам’ятного Хреста Жертвам Голодомору 1932-1933 років, пам’ятника Воїна Української Повстанської Армії, Пам’ятного знаку репресованим кобзарям і лірникам. У місті Барвінково, що на Харківщині, за ініціативи Петра Григоровича був встановлений пам'ятник засновнику міста козаку Барвінку. Петро Черемський стає ініціатором відродження національних традиційних українських свят, таких, як “Івана Купала”, “Різдвяний Вертеп”, залучаючи до їх проведення українську молодь. Також Петро Григорович займався видавничою діяльністю. Спільно з українською молоддю він видавав газети “Нова Україна”, “Щедрик”, журнал “Сніп”, антологію дитячих і молодечих ігор “Дзиґа”, дитячий універсальник для родинного і шкільного читання “Щедрик”, ілюстраторами до яких виступали такі відомі харківські художники, як Валерій Бондар, Леся Юрченко, Микола Базель, Петро Мось. В 1996 році він уклав і видав книгу “Основні поняття літургіки”. Петро Черемський займався популяризацією творчої спадщини видатного харків'янина Гната Хоткевича. Так було здійснено перше видання забутого художнього твору “Тарасик” про дитинство Тараса Шевченка. Окрім того були перевидані окремі праці митця. Серед них: “Підручник гри на бандурі”, в якому автор навчає харківському способу гри, де права і ліва руки бандуриста виступають як рівноправні партнери, що значно розширює можливості українського музичного інструменту. Також вийшли такі твори Хоткевича, як: “Музичні інструменти українського народу”, “Григорій Савич Сковорода (український філософ)”, “Життєві аналогії”, а також збірник наукових статей, присвячених аспектам творчої спадщини Гната Хоткевича “Дивосвіт Гната Хоткевича”. В грудні 1997 року під керівництвом Петра Черемського відбувається Перший Всеукраїнський огляд автентичного виконавства на традиційних кобзарських інструментах. В квітні 1998 року Петро Григорович стає ініціатором проведення Першого Міжнародного конкурсу виконавців на українських народних інструментах імені Гната Хоткевича. Його співзасновниками стають донька славетного вченого і музиканта Галина Хоткевич та відомий бандурист з Канади Віктор Мішалов. В 2001 році відбувається Другий Міжнародний конкурс виконавців на українських народних інструментах імені Гната Хоткевича. Цього ж року до Харкова був запрошений народний театр, заснований Гнатом Хоткевичем в селі Красногілля, що на Прикарпатті, якому так і не довелося за життя митця виступити в його рідному місті. В травні 2001 року Петру Григоровичу Черемському рішенням вченої ради Харківського інституту мистецтв імені І. П. Котляревського було присвоєне звання “Почесного професора” інституту. В 2004 році відбувається ІІІ Міжнародний конкурс виконавців на українських народних інструментах імені Гната Хоткевича, в рамках якого була проведена Міжнародна науково-практична конференція, присвячена творчій та науковій діяльності Гната Мартиновича Хоткевича. В 2006 році Петра Григоровича Черемського не стало. Всі свої сили, натхнення, знання та любов він жертовно віддавав Україні. А ще величезна кількість його мрій так і залишилася нездійсненною. Проте його справа не загинула. Сьогодні її продовжують не лише його сини та внуки, але й всі ті, кому не байдужа доля та майбутнє нашого народу. Максим ЧЕРЕМСЬКИЙ, Харків Таким Петро Черемський запам’ятався назавжди   Молодіжна акція зі збору коштів на Пам’ятний знак репресованим кобзарям у Харкові (квітень 1990 р., сад Т. Шевченка)   На презентації дитячого універсальника «Щедрик»   У колі однодумців в офісі СУМу (вул. Сумська, 43)   За обговоренням нових проектів   Разом з учасниками Першого огляду автентичного виконавства на традиційних кобзарських інструментах (Харків, 1998 р.)   Під час відкриття Пам’ятного знаку репресованим кобзарям у Харкові (1997 р.)   З учасниками Оргкомітету Міжнародного конкурсу виконавців на українських народних інструментах імені Гната Хоткевича (1998 р.)   У Високому   З Миколою Будником   У рідному ХПІ   З творчою громадою  

Пн, 22.06.2026 | 15:00

Ситуація станом на 22 червня виглядає не як набір окремих новин, а як цілісна картина війни на виснаження, у якій фронт, тилова логістика противника, міжнародна дипломатія, енергетика, санкції та інформаційні операції зливаються в один простір боротьби.На фронті інтенсивність бойових дій залишається дуже високою. За даними Генерального штабу ЗС України, протягом доби зафіксовано 205 бойових зіткнень. Противник застосовував ракети, авіацію, керовані авіабомби, тисячі дронів-камікадзе та здійснював масовані обстріли українських позицій і населених пунктів. Найбільш напруженими залишаються Покровський, Лиманський, Гуляйпільський, Костянтинівський, Слов’янський та інші напрямки.Це означає, що росія не відмовилася від спроб продавлювання фронту, але дедалі більше покладається не на маневр, а на масу: піхоту малими групами, артилерійський тиск, авіабомби, дрони і постійне виснаження оборони.Водночас важливо бачити інше: Україна вже не лише обороняється на лінії бойового зіткнення. Вона системно б’є по тому, що тримає російську війну, — логістиці, паливу, мостах, портах, залізничних вузлах, системах ППО та тиловій інфраструктурі. Удари по району Керчі, порту "Кавказ", нафтових терміналах і транспортних маршрутах навколо Криму — це не символічні акції. Це спроба зробити Крим не "непотоплюваним авіаносцем" росії, а логістично вразливою територією, утримання якої стає дедалі дорожчим.Саме тому повідомлення про обмеження продажу пального в окупованому Криму, перебої з електропостачанням, скорочення роботи транспорту й сервісів мають стратегічне значення. Це не означає, що Крим "падає завтра". Але це означає, що російська система забезпечення на півострові вже відчуває серйозний тиск. А будь-яка армія воює не лише солдатами й технікою, а пальним, мостами, складами, зв’язком, ремонтними базами і стабільним тилом. Якщо тил починає сипатися, фронт рано чи пізно це відчує.Окремий блок — міжнародний. Франція та Німеччина просувають жорсткіші дії проти російського "тіньового флоту". Це дуже важливо. Російська війна фінансується не тільки з бюджету, а й через схеми обходу нафтових санкцій. Старі танкери під чужими прапорами — це не просто комерція. Це гроші на ракети, КАБи, дрони, зарплати контрактникам і закупівлю компонентів. Тому затримання суден-порушників, посилення контролю, тиск на держави прапора і страхові компанії — це частина тієї самої війни, тільки на морських комунікаціях і в юридичній площині.Польсько-український конфлікт навколо історичної пам’яті — це слабке місце, яким москва вже користується і буде користуватися далі. Рішення щодо нагород, реакції українських дипломатів, заяви польських політиків і суспільна поляризація показують: ворог намагатиметься бити не лише по енергетиці чи логістиці, а й по довірі між союзниками.Тут важливо не потрапити в емоційну пастку. Україна не має відмовлятися від власної історичної суб’єктності. Але Польща залишається критично важливою державою східного флангу НАТО і одним із ключових партнерів України. Стратегічний висновок простий: історичним суперечкам не можна дозволити перетворитися на геополітичну перемогу росії.Ще одна важлива тенденція — технологічна зміна характеру війни. Україна нарощує далекобійні спроможності, розвиває безпілотні системи, наземні роботизовані комплекси, ударні засоби середньої дальності та дешевші рішення проти масованих атак. Західні військові дедалі частіше визнають: класична модель ППО, коли дорогими ракетами збивають дешеві дрони, економічно не витримує довгої війни. Український досвід стає не периферійним, а центральним для майбутньої оборонної доктрини НАТО.росія, зі свого боку, демонструє кілька ознак системного напруження. Паливна криза, удари по НПЗ, дефіцит кадрів у цивільному секторі, перегрів ВПК, зростання номінальних зарплат без здорового економічного розвитку — усе це свідчить не про швидкий обвал, а про поступове викривлення економіки під потреби війни. Така система може ще довго триматися на примусі, репресіях і військових замовленнях, але вона дедалі більше втрачає норм... Далі: https://www.facebook.com/share/p/1DDoTAfeDW/

Пн, 22.06.2026 | 13:13

Харківщина. Місток на Сіверському Дінцю біля Фігуровки.Світлина Володимира Новгородова

Пн, 22.06.2026 | 11:26

22 червня 1941 р. гітлерівські війська перетнули радянський кордон, тим самим перетворившия СРСР зі свого союзника у ворога. Наступ на українські землі вела група армії "Південь" під командуванням генерал-полковника Герда фон Рундштедта. Їй протистояли війська Південно-Західного (командувач Герой Радянського Союзу генерал-полковник Михайло Кирпоніс) та Південного (командувач генерал Іван Тюлєнєв) фронтів.Вже на кінець третього тижня війни війська Вермахту просунулись углиб України на 300–350 км.Для мешканців Західної України 22 червня – це пам'ять про тисячі трупів у в'язницях Львова, Луцьку, Станіславова, Чорткова, Дрогобича, Дубно, Чорткова, Коломиї, Стрия, Золочіва тощо. За червень–липень 1941 р., при відступі чекістами у цьому регіоні було розстріляно біля 24 тис. в’язнівДжерело: Пам'ять нації

Пн, 22.06.2026 | 11:00

Ситуація на Харківщині від Олега Синєгубова, 22 червня, зведення за добу:протягом минулої доби ворожих ударів зазнали м. Харків і 29 населених пунктів Харківської області.▪️Внаслідок обстрілів одна людина загинула, постраждали 7 людей.У с. Шевченкове Перше Вовчанської громади загинув 75-річний чоловік; у м. Богодухів постраждали 19-річний і 49-річний чоловіки; у сел. Шевченкове постраждав 73-річний чоловік; у сел. Пісочин зазнала поранень 25-річна жінка; у с. Підлиман Борівської громади постраждали жінки 51 і 67 років та 59-річний чоловік.Внаслідок вибуху невідомих пристроїв у с. Клинова-Новоселівка і біля с. Петрівка Золочівської громади постраждали жінки 59 і 47 років.Також медики надали допомогу 65-річній жінці, яка 5 червня постраждала внаслідок обстрілу в с. Петро-Іванівка Дворічанської громади; 59-річній жінці, яка 16 червня травмувалася внаслідок вибуху невідомого пристрою в с. Василівка Кіндрашівської громади; 60-річній жінці, яка 19 червня постраждала внаслідок обстрілу в сел. Ківшарівка Куп’янської громади.Ворог атакував БпЛА Київський і Шевченківський райони Харкова.Ворог активно застосовував по Харківщині різні види озброєння:▪️10 КАБ;▪️1 БпЛА типу «Герань-2»;▪️13 БпЛА типу «Молнія»;▪️18 fpv-дронів;▪️36 БпЛА (тип встановлюється).Пошкоджено та зруйновано обʼєкти цивільної інфраструктури:▪️у м. Харків пошкоджено 3 багатоквартирні будинки, будівлю наукової установи; ▪️у Богодухівському районі пошкоджено багатоквартирний будинок, 2 магазини, аптеку, електромережі, адмінбудівлю (сел. Золочів), приватний будинок, 2 господарчі споруди (с. Цапівка), 2 АЗС (м. Богодухів), фермерське господарство (с. Новоселівка), АЗС (с. Прокопенкове), 2 приватні будинки (с. Завадське, с. Клинова-Новоселівка);▪️у Куп’янському районі пошкоджено автомобільний бокс (сел. Великий Бурлук), 3 приватні будинки, заклад освіти, складську будівлю, 3 трактори (сел. Шевченкове); ▪️у Харківському районі пошкоджено електромережі (сел. Слатине), 11 автомобілів, електромережі, скління багатоквартирного будинку, інфраструктуру цивільного підприємства (с. Подвірки), приміщення при центрі зайнятості (м. Дергачі), двоповерховий будинок (с. Циркуни);▪️у Чугуївському районі пошкоджено приватний будинок (с. Бережне), автомобіль (с. Українське), мопед (с. Шевченкове Перше), приватний будинок, електромережі (сел. Старий Салтів).➡️ Транзитний евакуаційний пункт у Лозовій за добу прийняв 61 людину.Всього від початку роботи в Пункті зареєстровано 41 483 людини.🔻 Упродовж минулої доби зафіксовано 246 бойових зіткнень.▪️ На Південно-Слобожанському напрямку противник 13 разів атакував позиції наших підрозділів у напрямку Ізбицького та в районах населених пунктів Лиман, Стариця та Вовчанськ.▪️ На Куп’янському напрямку ворог вісім разів атакував у напрямку Глушківки, Курилівки, Шийківки та Малої Шапківки.На світлині: м. Харків#Харківщина #війна #ситуація

Пн, 22.06.2026 | 10:39

Станом на 21 червня російсько-українська війна дедалі більше переходить у фазу виснаження ресурсів і технологічного протистояння. Попри постійні заяви кремля про нібито готовність до переговорів, реальна ситуація свідчить про протилежне: росія зберігає високу інтенсивність бойових дій, нарощує виробництво ударних засобів та продовжує системний терор українських міст ракетами, КАБами і безпілотниками.На фронті найнапруженішою залишається ситуація на Покровському, Костянтинівському, Лиманському та Запорізькому напрямках. Водночас Сили оборони України продовжують завдавати ударів по військовій логістиці противника, об'єктах паливно-енергетичного комплексу та критичній інфраструктурі в глибині території рф, змушуючи противника розпорошувати ресурси протиповітряної оборони та посилювати захист тилових районів.Окремої уваги заслуговує стрімке зростання ролі безпілотних систем і засобів радіоелектронної боротьби. Саме ця сфера дедалі більше визначає співвідношення сил на полі бою. Україна поступово переходить від переважно оборонної моделі до системного впливу на військово-економічний потенціал держави-агресора.На міжнародному напрямку зберігається підтримка України з боку США, країн Європи та партнерів по G7. Серед ключових пріоритетів залишаються посилення протиповітряної оборони, антибалістичного захисту, санкційного тиску на росію та розвиток спільних оборонних програм.Окремим фактором ризику залишається Білорусь, територія якої й надалі використовується росією як елемент військової та логістичної інфраструктури. Безпосередніх ознак підготовки масштабного наступу з півночі наразі не спостерігається, однак цей напрямок залишається важливим інструментом стратегічного тиску на Україну.Головний висновок залишається незмінним: війна переходить у тривалу фазу боротьби економік, технологій, військових виробництв і стійкості суспільств. Для України ключовими чинниками успіху залишаються розвиток власного оборонно-промислового комплексу, нарощування далекобійних спроможностей, зміцнення системи ППО та збереження єдності міжнародної коаліції підтримки.Сьогодні вже очевидно: перемога визначатиметься не лише ситуацією на окремих ділянках фронту, а й здатністю держави забезпечити довгострокову військову, економічну та технологічну перевагу над противником.Віктор Ягун

Пн, 22.06.2026 | 10:13

21 червня 1897 р. народився Юрій Кондратюк (справжнє прізвище та ім’я:Шаргей Олександр Гнатович)(1897-1942) - видатний український вчений-винахідник, один із піонерів ракетної техніки й теорії космічних польотів, життя якого було пов'язане з Харковом. Багато ідей Юрія Кондратюка (про створення космічних систем, про розрахунки траєкторій польотів для висадки на місячну поверхню) використано у практичній космонавтиці.#українці #постаті #вчені #Кондратюк

Пн, 22.06.2026 | 09:52

Ситуація на Харківщині від Олега Синєгубова, 21 червня, зведення за добу:протягом минулої доби ворожих ударів зазнали м. Харків і 19 населених пунктів Харківської області.▪️Внаслідок обстрілів одна людина загинула; постраждали 13 людей, серед них 4 дітей.У с. Млинки Шевченківської громади постраждали 5 людей, зокрема 4 дітей; у м. Богодухів зазнали гострої реакції на стрес жінки 32 і 61 років та 66-річний чоловік; на дорозі біля с. Сковородинівка Золочівської громади загинула 54-річна жінка, постраждав 54-річний чоловік; на трасі біля с. Губарівка Богодухівської громади постраждав 40-річний чоловік; у с. Пересічне Солоницівської громади зазнала гострої реакції на стрес 60-річна жінка; у с. Березівка Шевченківської громади постраждав 56-річний чоловік, у с. Гаврилівка Барвінківської громади постраждав 44-річний чоловік.Ворог атакував БпЛА Київський район Харкова. Ворог активно застосовував по Харківщині різні види озброєння: ▪️5 БпЛА типу «Герань-2»;▪️1 БпЛА типу «Ланцет»;▪️17 БпЛА типу «Молнія»;▪️6 fpv-дронів;▪️33 БпЛА (тип встановлюється).Пошкоджено та зруйновано обʼєкти цивільної інфраструктури:▪️у м. Харків пошкоджено багатоквартирний будинок;▪️у Богодухівському районі пошкоджено адмінбудівлю, електромережі, АЗС (сел. Золочів), 2 АЗС (с. Губарівка, с. Сухини), автомобіль (с. Сковородинівка), багатоквартирний будинок, АЗС, вантажний автомобіль (м. Богодухів), електромережі (с. Кленове), гараж (с. Петрівка);▪️у Куп’янському районі пошкоджено 2 автомобілі (сел. Приколотне, с. Млинки); ▪️в Ізюмському районі пошкоджено будівлю комунальної служби (м. Барвінкове), бензовоз (с. Гаврилівка), навчальний заклад, 3 приватні будинки, автомобіль, трактор (с. Бугаївка); ▪️у Харківському районі пошкоджено термінал пошти (с. Новий Коротич), 6 вантажних автомобілів, СТО, гараж (с. Вільшани), господарчу споруду (с. Пересічне). ➡️ Транзитний евакуаційний пункт у Лозовій за добу прийняв 200 людей.Всього від початку роботи в Пункті зареєстровано 41 422 людини.🔻 Упродовж минулої доби зафіксовано 213 бойових зіткнень.▪️ На Південно-Слобожанському напрямку українські підрозділи відбили 10 атак противника в районах населених пунктів Вільча, Стариця, Ізбицьке та Зибине.▪️ На Куп’янському напрямку ворог три рази атакував у бік Ківшарівки, Куп’янська-Вузлового та Новоплатонівки.На світлині: м. Харків#Харківщина #війна #ситуація

Нд, 21.06.2026 | 08:00

Сьогодні, 21 червня, у третю неділю першого літнього місяця у всьому світі та в Україні відзначається День батька.Свято було офіційно запроваджено в Україні у 2019 році і покликане підкреслити важливу роль чоловіка у вихованні дітей та зміцненні інституту сім'ї. Оскільки офіційного додаткового вихідного цього дня не передбачено, українці святкують його переважно в сімейному колі. У 2026 році свято набуло особливого значення, оскільки тисячі батьків захищають країну на передовій.

Сб, 20.06.2026 | 19:13

20.06.2026 напередодні Дня батька в Берестині (Краснограді) молилися вервицю за наших захисників, за перемогу України над росією, за зниклих безвісти та полонених, за поранених і всіх постраждалих від війни.Вервицю вчергове молилися на Центральному майдані міста, недалеко від встановленої там фігури Матінки Божої.Варто зазначити, що в день батька ми особливим чином вітаємо наших татусів, дідусів, наших захисників, які ціною своєї крові здобувають вільне від російського агресора майбутнє для своїх дітей, родин, для всіх українців. Ми шануємо їх героїчну боротьбу і щиро молимось до Небесного Отця за їх щасливе повернення і перемогу.Крім того, молилися за мешканців нашого міста і району, за загиблих на війні та в особистих намірах тих, хто просив нас по молитву.Вервицю (Розарій) провадять вірні парафії Різдва Пресвятої Богородиці Української Греко-Католицької Церкви в Берестині (Краснограді). Молитва провадиться щосуботи на Центральному майдані міста, початок о 14:00.#Вервиця #УГКЦ #День_батька

Сб, 20.06.2026 | 18:00

Джерело:  Цензор.НЕТ | Новини України та світу, війна та аналітика❗❗ Зеленський відправив "Новою поштою" Орден Білого Орла Навроцькому: Ми вважали, що він був вручений саме українському народові і нашій армії"Напередодні пан Президент Польщі зазначив, що Орден Білого Орла не є звичайною відзнакою. Це символ найвищої довіри Речі Посполитої. Він означає особливий зв’язок із Польською державою та особливу вдячність народу. Такий символ вимагає не лише заслуг, але й поваги до цінностей, які становлять фундамент нашої спільноти”, - написав президент України.“Отже, якщо вважається, що цей особливий символ може залишатись у Катерини Другої, Беніто Муссоліні та Герхарда Шредера, то ми в Україні не будемо із цим сперечатись", - зазначив він. Також президент наголосив, що Україна ніколи не забуває солідарності. Він зауважив, що Україна вдячна польському народові за підтримку та співпрацю, яка відіграє значну роль у боротьбі "за нашу і вашу незалежність від Росії". @censor_net І Ми у Facebook, Instagram, X, Tik-Tok, YouTube

Сб, 20.06.2026 | 16:00

ТЕХНОЛОГІЯ МОСКОВСЬКОГО ВПЛИВУ Коли читаєш чергову новину про українського полоненого, якого росіяни перетворили на ката для своїх же співвітчизників, або про діяння ТЦК, то бачиш не випадковість.Це один із найстаріших, найефективніших і найотруйніших принципів: змусити українців воювати проти українців, підозрювати одне одного, катувати одне одного й ненавидіти одне одного.Історія показує, що там, де Москва програвала на полі бою, вона завжди вмикала технологію «Розділяй і володарюй».ВТРАЧЕНА ПЕРЕМОГАКоли Богдан Хмельницький почав шукати союзників у Європі, зокрема у Швеції, його життя раптово обірвалося.Його найближчі соратники — Юрій Немирич та Іван Виговський — після цього вступили в нерівну боротьбу з Московією.У битві під Конотопом козаки разом із союзниками здобули блискучу перемогу. Було знищено 30 тисяч московитів, ще 15 тисяч потрапили в полон. А князю Трубецькому була відправлена голова Семена Пожарського — головнокомандувача московської армії. У Москві почали поспіхом рити укріплення.Очікувався передбачуваний похід на Москву. Але Москва тоді вижила завдяки підкупам та агентурній роботі, спрямованій на розкол української еліти.Іван Сірко тоді пішов на Крим і зірвав подальший похід на Москву, позбавивши козаків союзників у Конотопській битві. Юрія Немирича одразу ж було підступно вбито купленими козаками під Ніжином.А гетьман Іван Виговський під тиском передав булаву 18-річному Юрію Хмельницькому, який підписав угоду, за якою переривався 600-річний звʼязок Киівської митрополії з Константинополем і визнавалась зверхність молодого Московського патріархата.Те, чого московити не змогли досягти зброєю, вони досягли через внутрішній розбрат.Наступні десятиліття увійдуть в історію як Руїна — період, коли українці нищили одне одного, а сусіди шматували нашу землю.А під час виступу Івана Мазепи за незалежність від Москви на боці Петра І опинився один із найавторитетніших козацьких ватажків — Семен Палій, що також стало одним із чинників української поразки.ХХ СТОЛІТТЯ. ВТРАТА ДЕРЖАВНОСТІПісля революції 1917 року українці отримали шанс створити власну державу.Але замість єдиного фронту почалися суперечки між соціалістами, консерваторами, військовими, отаманами та політичними групами.Винниченко конфліктував із Петлюрою.Петлюра конфліктував зі Скоропадським.Отамани конфліктували між собою.Петро Болбочан — полковник, який звільнив Крим від більшовиків, провів один із найуспішніших рейдів Армії УНР і був одним із найталановитіших українських командирів свого часу, — загинув не від рук більшовиків.Його розстріляли свої.У результаті міжусобних конфліктів більшовики отримали те, чого не могли здобути силою.Україна втратила державність.ГОЛОДОМОР РУКАМИ СВОЇХЦей же принцип Москва довела до абсолютного цинізму в 1932–1933 роках. Зерно з українських хат часто вилучали не чекісти з Кремля, а місцеві «буксирні бригади» та комнезами з числа заляканих або підкуплених односельців.Останній хліб забирали українськими руками.А організатор сидів у Кремлі.Москва чудово розуміла: коли злочин виконується руками самого підкореного народу, суспільство отримує не лише фізичні втрати, а й глибоку внутрішню травму та недовіру на покоління вперед.ДВІ ОУН і ДВІ УПА Те саме бачимо і під час Другої світової війни.Радянські спецслужби діяли за тими ж лекалами проти ОУН та УПА, засилаючи агентуру в українське підпілля.Вони провокували конфлікти, сіяли недовіру та натравлювали одних українців на інших.Визвольний рух був розділений на різні організації, які часто бачили головного ворога не лише в Москві чи Берліні, а й у власних політичних опонентах.Співробітник НКВС СРСР Павло Судоплатов увійшов у довіру до керівника ОУН Євгена Коновальця, а 23 травня 1938 року здійснив його вбивство.ОУН розкололи перед початком Другої світової.Тарас Бульба-Боровець був засновником УПА на Поліссі. Проте через два роки його формування були розгромлені загонами ОУН(б), а його дружину закатували.Згодом Степан Бандера і Тарас Бульба-Борове...Далі: https://www.facebook.com/share/p/181PmsvsNT/

Сб, 20.06.2026 | 15:13

Іноді в інтернеті таки трапляється щось дотепне. Ця картинка, на приклад. Характерною ознакою наших братів поляків є та, що вони не здатні вчитися на власних минулих невдачах, століттями повторюють ті самі помилки і пишаються цим.Дмитро Корчинський

Сб, 20.06.2026 | 11:39

20 червня 1690 року народився Петро Калнишевський — кошовий отаман Війська Запорозького НизовогоПолітичний в’язень москви, який не зламався і дожив до 113 років. Канонізований у православ’ї — Святий.✅ На Січ потрапив у 8 років і пройшов шлях від джури до найвищих посад.✅Під керівництвом Калнишевського козаки допомогли росії виграти російсько-турецьку війну. Цариця Катерина ІІ нагородила його найвищою відзнакою імперії – орденом Андрія Первозванного. А потім знищила Запорізьку Січ і гетьмана відправила на Соловки.✅Калнишевський був фактично замурований у кам’яному казематі без вікон і дверей, де провів 12 років. Згодом майже 100-літнього гетьмана перевели у сусідній каземат, умови утримання в якому відрізнялися лише тим, що можна було іноді ходити до церкви.✅При житті у Січі Петро Калнишевський був багатим власником. При арешті у його зимівниках та хуторах було описано 639 коней, 1076 голів великої рогатої худоби, 14045 овець, 2175 пудів збіжжя.Оксана Лукашук#українці #постаті #військові #кошові_отамани #Калнишевський

Сб, 20.06.2026 | 11:13

Джерело:  24 Канал | Новини України🇵🇱😳43% поляків негативно ставляться до українців, – дані War Infographics.Водночас у 2025 році лише 8% українців заявили про погане або дуже погане ставлення до поляків.Різниця – більш ніж у п’ять разів. Контраст, який складно не помітити… 📊🚬☑️ Підписатися

Сб, 20.06.2026 | 08:26

Ситуація на Харківщині від Олега Синєгубова, 20 червня, зведення за добу:протягом минулої доби ворожих ударів зазнали м. Харків і 11 населених пунктів Харківської області.▪️Внаслідок обстрілів загинули двоє людей; постраждали 13 людей, серед них 4 дітей.У м. Харків загинули 48-річний і 76-річний чоловіки, постраждали 10 людей, зокрема 6-річний хлопчик і 17-річна дівчина; у сел. Старий Салтів зазнали гострої реакції на стрес дівчатка 11 і 13 років; у м. Богодухів постраждав 62-річний чоловік.Також медики надали допомогу 35-річному і 61-річному чоловікам, які 16 червня постраждали внаслідок обстрілу в с. Курилівка. Під час ліквідації наслідків обстрілу 19 червня у м. Харків виявили фрагменти тіла чоловіка.Ворог атакував БпЛА і КАБ Київський і Холодногірський райони Харкова. Ворог активно застосовував по Харківщині різні види озброєння: ▪️7 КАБ;▪️5 БпЛА типу «Герань-2»;▪️6 БпЛА типу «Молнія»;▪️5 fpv-дронів;▪️18 БпЛА (тип встановлюється).Пошкоджено та зруйновано обʼєкти цивільної інфраструктури:▪️у м. Харків пошкоджено автомобіль, 8 багатоквартирних будинків, складське приміщення;▪️у Богодухівському районі пошкоджено приватний будинок, 2 господарчі приміщення (сел. Золочів), автомобіль, АЗС (с. Максимівка), автомобіль, АЗС (м. Богодухів); ▪️у Куп’янському районі пошкоджено приватний будинок (с. Мирне); ▪️в Ізюмському районі пошкоджено приватний будинок (м. Балаклія), 3 приватних будинки (с. Бугаївка);▪️у Харківському районі пошкоджено складське приміщення (м. Дергачі);▪️у Лозівському районі пошкоджено приватний будинок (с. Домаха), цивільне підприємство, автомобіль (м. Лозова); ▪️у Чугуївському районі пошкоджено приватний будинок (сел. Старий Салтів).➡️ Транзитний евакуаційний пункт у Лозовій за добу прийняв 225 людей.Всього від початку роботи в Пункті зареєстровано 41 222 людини.🔻 Упродовж минулої доби зафіксовано 234 бойові зіткнення.▪️ На Південно-Слобожанському напрямку противник 10 разів атакував позиції наших підрозділів в районах населених пунктів Приліпка, Ізбицьке, Вовчанськ, Охрімівка та Дворічанське.▪️ На Куп’янському напрямку ворог п’ять разів атакував у бік Куп’янська, Курилівки, Богуславки та Мирового.На світлинах: м. Харків#Харківщина #війна #ситуація

Сб, 20.06.2026 | 06:26

Джерело:  Суспільне ХарківВісьмох людей вдалося врятувати з-під завалів після російських ударів КАБами по Холодногірському району Харкова 20 червня станом на 07:00. Восьмою деблокували жінку з першого поверху розбитого будинку

Пт, 19.06.2026 | 21:26

Джерело:  Український Наступ | #УкрТг ∆Голова МЗС України Андрій Сибіга відмовився від польської нагороди - Командорського хреста"Рішення позбавити Президента України ордену Білого орла — це стратегічна помилка Президента Польщі, від якої виграє лише москва.Нам шкода, що емоції взяли гору в Варшаві та змусили польських політиків іти на невиправдані, імпульсивні та зневажливі кроки в бік навіть не Президента Зеленського, а насамперед Української держави.На тлі таких безрозсудних дій не бачу можливості зберігати надану мені в жовтні 2022 року високу державну нагороду Республіки Польща – Командорський хрест із зіркою Ордена «За заслуги перед Польщею». Невдовзі поверну його Польщі", - написав Сибіга.

Пт, 19.06.2026 | 19:00

13 років тому. Останні з могікан на півдні Харківщини поблизу Зачипилівки..Фоторепортаж Володимира Новгородова.