7 листопада 168 років тому народився Дмитро Багалій – видатний, український історик і громадський діяч
7 листопада 168 років тому народився Дмитро Багалій – видатний, український історик і громадський діяч, педагог, археолог, бібліограф, один з фундаторів і академік Всеукраїнської Академії Наук, визначний харків'янин (1857-1932).
Наукова спадщина Дмитра Багалія увійшла до золотого фонду української культури. Він проводив археологічні розкопки і був організатором і учасником декількох археологічних з’їздів. Діяльність Дмитра Багалія також була пов’язана з розбудовою українських бібліотек. Через різноманітні історичні обставини, бібліотеку, яку він збирав усе своє життя, як цілісну колекцію, насьогодні втрачено. Його незаперечною заслугою є пошук і опублікування праць Григорія Сковороди, встановлення важливих фактів його біографії, визначення місця і ролі філософа в культурному і громадському житті України XVIII ст.
"Народився в Києві. Вищу освіту здобув на історико-філологічному факультеті Київського та Харківського університетів. У 1906–1910 роках обирався ректором Харківського університету. В 1914–1917 – голова Харківської міської думи. У 1918 – член комітету для заснування Української Академії Наук і з 1919 – голова її історично-філологічного відділу, а згодом член Президії ВУАН.
Протягом 1920–30-х років викладав історію України у Харківському та Полтавському інститутах народної освіти, очолював створену в Харкові науково-дослідну кафедру історії України, Інститут історії української культури, Центральне архівне управління УСРР. Брав активну участь у громадській діяльності, був організатором вищої школи в Україні, двічі обирався головою Бюро секції наукових працівників України. Як історик Дмитро Багалій формувався під впливом поглядів свого вчителя Володимира Антоновича. У своїй концепції історичного процесу був прихильником етнографічно-федеративно-обласних поглядів, яких дотримувався також Микола Костомаров. Автор понад 200 праць, що стосуються в основному історії Слобідської, Лівобережної та південної України ХV-ХVІІІ ст."
Модерна Україна
Наукова спадщина Дмитра Багалія увійшла до золотого фонду української культури. Він проводив археологічні розкопки і був організатором і учасником декількох археологічних з’їздів. Діяльність Дмитра Багалія також була пов’язана з розбудовою українських бібліотек. Через різноманітні історичні обставини, бібліотеку, яку він збирав усе своє життя, як цілісну колекцію, насьогодні втрачено. Його незаперечною заслугою є пошук і опублікування праць Григорія Сковороди, встановлення важливих фактів його біографії, визначення місця і ролі філософа в культурному і громадському житті України XVIII ст.
"Народився в Києві. Вищу освіту здобув на історико-філологічному факультеті Київського та Харківського університетів. У 1906–1910 роках обирався ректором Харківського університету. В 1914–1917 – голова Харківської міської думи. У 1918 – член комітету для заснування Української Академії Наук і з 1919 – голова її історично-філологічного відділу, а згодом член Президії ВУАН.
Протягом 1920–30-х років викладав історію України у Харківському та Полтавському інститутах народної освіти, очолював створену в Харкові науково-дослідну кафедру історії України, Інститут історії української культури, Центральне архівне управління УСРР. Брав активну участь у громадській діяльності, був організатором вищої школи в Україні, двічі обирався головою Бюро секції наукових працівників України. Як історик Дмитро Багалій формувався під впливом поглядів свого вчителя Володимира Антоновича. У своїй концепції історичного процесу був прихильником етнографічно-федеративно-обласних поглядів, яких дотримувався також Микола Костомаров. Автор понад 200 праць, що стосуються в основному історії Слобідської, Лівобережної та південної України ХV-ХVІІІ ст."
Модерна Україна