4 грудня християни вшановують пам'ять святої великомучениці Варвари, яка постраждала за віру в 306 році за часів царювання імператора Максиміліана.
Свята Варвара народилася у м.Іліополі Фінікійському в Малій Азії. Після смерті мами маленька Варвара залишилася з батьком-язичником. Якось, коли батько був відсутній, Варвара познайомилася з християнками, які розповіли їй про Творця. Невдовзі вона прийняла хрещення і вирішила присвятити своє життя Ісусу Христу.
Дізнавшись про відступництво доньки, батько віддав її на суд місцевої влади. Зрозумівши непохитність дівчини у її поглядах, влада піддає дівчину жорстоким тортурам.
Наступного дня на тілі Варвари зникли рани і сліди катувань. Розгнівавшись, імператор Максиміліан наказав її батькові вбити доньку мечем. Не зрікшись своєї віри, Варвара загинула від руки свого батька.
У VI столітті її нетлінні мощі були перенесені до Константинополя. У 1108 р. царівна Варвара, донька візантійського імператора Олексія Комнина, перед від'їздом до Київської Русі попросила в дар у свого батька цілющі мощі. Її чоловік, великий князь Святополк Ізяславич (у хрещенні – Михаїл), вибудував у Києві кам'яну церкву, з почестями поклав там цілющі мощі великомучениці і заснував Михайлівський Золотоверхий чоловічий монастир. Під час нашестя Батия мощі були приховані, а потім знову повернені на колишнє місце.
Після зруйнування Золотоверхого Михайлівського монастиря в 1930-х роках мощі святої Варвари зберігаються у Володимирському соборі в Києві.
В українському іконописі особливого поширення зображення святої набуло від початку 18 ст. Її образи були мало не в кожній оселі.

Модерна Україна