Пишуть, що Україна перебуває на межі гуманітарної катастрофи у зв'язку з російськими атаками на нашу енергетику в умовах надзвичайно холодної зими. А чому наш ворог росія не перебуває на межі гуманітарної катастрофи?.. Давайте розбиратися.

1.

По-перше, тому що ми не ставимо собі за мету гуманітарну катастрофу на болотах і не воюємо з мирним населенням.

Колись, у роки Другої світової війни, британці, як справжні джентльмени, спочатку бомбили тільки військові об'єкти Німеччини.

Але після масових нальотів німецької авіації на британські міста, командувачем стратегічною авіацією був призначений Артур Траверс Харріс, відомий як «бомбардувальник Харріс» і «м'ясник Харріс», який дотримувався тактики килимових бомбардувань німецьких міст.

Головними цілями тепер були не військові об'єкти і промислові підприємства, а німецькі робітники, їхні будинки і їхні сім'ї.

Тільки на Берлін за час війни було скинуто 540 тисяч тонн бомб. Місту було завдано збитків у десять разів більших, ніж Лондону, який бомбили німці.

Кількість жертв союзних бомбардувань Німеччини в роки Другої світової війни оцінюється сьогодні в півмільйона цивільних німців. Цинічна арифметика війни припускає, що ці варварські удари наблизили закінчення війни мінімум на рік і зберегли життя близько 800 тисяч солдатів союзників.

Ми так не діємо, тому на влаштований агресором Холодомор в Україні не відповідаємо Холодомором в росії. Або не можемо цього зробити?..

2.

Противник атакує крилатими і балістичними ракетами, які нам просто нічим збивати, тому що гостро не вистачає зенітних ракет до західних комплексів ППО, а своїх комплексів ППО у нас досі не створено, і дрони-перехоплювачі для боротьби з ракетами не підходять.

Не буду задаватися питанням, де наші крилаті і балістичні ракети, які давно були обіцяні. Це суто військово-технічне питання, яке повинно було б вирішуватися фахівцями, і яке, на жаль, стало інструментом непотрібного піару і частиною великої корупції.

Якби військово-технічними оборонними завданнями займалися профільні фахівці, а не піарники і «волонтери», які окупували вуха перших осіб держави, у нас давно б були і балістичні, і крилаті ракети, і зенітно-ракетні комплекси ППО.

Ну і, звичайно, красти треба менше.

3.

Створити ефективний захист від «шахедів» насправді не так важко – шахеди досить проста повітряна ціль, типу літаків Першої світової війни. Виявляються легко, летять повільно, практично не маневрують у польоті.

Збивати їх можна зенітною артилерією, пілотованими літаками і вертольотами – причому цілком достатньо недорогих спортивних машин для цієї мети, дронами-перехоплювачами і зенітно-ракетними комплексами, оснащеними недорогими зенітними ракетами без головки самонаведення, керованими по радіоканалу за сигналами радіолокатора.

На жаль, ставка була зроблена тільки на мобільні групи, трохи на авіацію, і більше всього на дрони-перехоплювачі, ефективність застосування яких сильно залежить від людського фактора і погоди.

Знову рішення було прийнято не фахівцями, а медійниками, «експертами», «волонтерами» і лобістами інтересів приватних збирачів дронів.

Я не заперечую внесок дронів-перехоплювачів у ППО країни, я постійно говорю про необхідність створення зенітно-ракетної компоненти протидронового щита, як найбільш ефективної. Робота над вирішенням цього завдання ведеться, однак це не загальнонаціональне завдання.

Результат цієї помилки ми спостерігаємо щоночі.

4.

Наші далекобійні атаки не настільки ефективні, як атаки противника по наших містах і нашій інфраструктурі. І в цьому немає провини військових – СБС, ГУР, СБУ, ССО роблять все можливе, однак це знову горезвісне військово-технічне завдання, в якому технічна складова переважно визначає успіх.

По-перше, у нас немає ракет у потрібній кількості, при цьому поодинокі застосування тих же «Нептунів» виявилися дуже ефективними.

По-друге, сегмент далекобійних дронів фактично монополізувала одна приватна компанія, яка лобіює свої інтереси, нав'язує свої можливості і свої концепції, тому ніякої реальної конкуренції…
https://www.facebook.com/share/p/1C1YxVoqGq/