Напередодні чергової річниці вторгнення аналітики EUvsDisinfo знову зафіксували те, що ми в безпековому середовищі бачимо щодня
Перший міф – "ЄС хоче продовження війни". Це класична операція розколу коаліції: Москві потрібно посварити Україну з Європою і посіяти сумнів у європейських виборців. Насправді ж ЄС від початку війни послідовно говорить про справедливий мир із гарантіями суверенітету України, а теза про "русофобію" – це просто спосіб перекласти відповідальність за війну з агресора на жертву.
Другий міф – "росія воює з НАТО, а Україна лише проксі". Це легенда для внутрішнього споживача, щоб пояснити, чому "друга армія світу" зазнає втрат від України. Кремль створює образ глобальної змови Заходу, щоб приховати очевидний факт: 24 лютого 2022 року росія розпочала неспровоковане вторгнення і тепер стикається з законною обороною держави, яка має право отримувати допомогу партнерів за міжнародним правом.
Третій міф — "санкції зруйнували економіку Європи". Це наратив для впливу на політику ЄС, щоб підняти популістів і антисанкційні сили. Але реальність інша: Європа адаптувала енергетику, диверсифікувала поставки, посилила оборонну промисловість, тоді як російська економіка стикається з технологічною деградацією, проблемами логістики і падінням нафтових доходів. Кремль говорить про "крах Європи", бо не може визнати власну стратегічну поразку.
Четвертий міф – "Україна корумпована і розкрадає допомогу". Це спроба зупинити західну підтримку через недовіру платників податків. Звідси всі вигадані історії про "продану зброю" чи "таємні покупки Зеленського". Контроль за допомогою сьогодні безпрецедентний – аудит США, ЄС, електронні системи обліку, парламентські перевірки. Системних доказів розкрадань немає, але інформаційний шум створюється спеціально, щоб вбити довіру.
П’ятий міф – "Україна нацистська і терористична держава". Це головна легенда для мобілізації російського суспільства і виправдання злочинів – депортацій, обстрілів цивільної інфраструктури, руйнування міст. Кремль використовує стару радянську технологію демонізації ворога, щоб легітимізувати війну в очах власного населення.
Ці п’ять наративів – не випадковий набір. Це каркас кремлівської інформаційної стратегії з трьома цілями: деморалізувати українців, розколоти Захід і пояснити росіянам, чому їхня держава веде війну, яку не може виграти швидко. Саме тому ми постійно чуємо ці тези в різних варіаціях – від ток-шоу в Москві до псевдоекспертів у європейських соцмережах. Розбираючи їх по логіці операції, видно просту істину: кремль не може виграти правдою, тому воює брехнею. І поки триває війна на фронті, інформаційний фронт залишається не менш важливим – бо саме тут вирішується єдність коаліції і здатність України вистояти у довгій війні виснаження, про яку ми говорили після Мюнхена-2026.
Віктор Ягун