16(3) березня 1917 року Гнат Мартинович Хоткевич назвав колись «вікопомним днем» харківських українців.

А трапилася тоді, дійсно, небуденна подія – перша у Харкові після повалення царату маніфестація під жовто-блакитними прапорами.
Проходила вона навпроти Успенського собору.
Точно за Павлом Тичиною: «На майдані біля церкви революція іде…».
«Обличчя сміялися і всіх охопив хміль волі, визволення, – розповідала трохи пізніше газета «Рідне слово». – Не знали навіть, що робити, за що узятись. Тільки геть-геть за південь ухопилися за думку зібратись».
Збори почалися приблизно о восьмій вечора в неіснуючому нині будинку купця Щеклєєва (позначений стрілкою на світлині).
Багато років в ньому працювало «Третье Харьковское общество взаимного кредита». Фактично – легальний «дах» очолюваної Миколою Міхновським громадської організації «Перший курінь».
Говорячи мовою футбольних коментаторів, «зустріч відбувалася на полі «правих». Кількість учасників – 150-200 чоловік.
В будинку Щеклєєва вперше в історії Харкова зустрілися і поглянули одна одній у вічі дві гілки визвольного руху – права і ліва, легальна і підпільна.
Юрист Володимир Доленко, український активіст з 1908 року, згадував, що для нього було певною несподіванкою побачити таку кількість «наших» есерів і есдеків.
Якщо покладатися на газету «Рідне слово», учасники зборів «виявили однодушне бажання зорганізуватись, щоб прийняти діяльну участь у громадськім, політичнім житті Харкова й поза ним».
В дусі того часу, вони розіслали купу вітань українцям різних міст, а також «послали телеграми до Родзянка і міністра освіти Мануйлова з висловленням певності, що наступив час здійснити потреби і давні сподівання українського народу».
Та головною подією того дня було, поза всяким сумнівом, обрання «комітету з ріжних груп громадянства для підготовлення і скликання загальних зборів».
Очолив його знаний архітектор Сергій Прокопович Тимошенко, майбутній губерніальний комісар Харківщини, міністр шляхів сполучення УНР і сенатор Речі Посполитої.
Організація громадського комітету стала першим кроком на шляху до створення представницького органу українців Слобідщини.

УНП Харків