23 квітня – День вшанування пам'яти Святого Юрія Переможця

Святий Юрій жив в кінці ІІІ століття, в часи правління нечестивого римського імператора Діоклетіана, який був ярим ідолопоклонником та запеклим гонителем християн. У його війську служив дивний Христів воїн, родом з Каппадокії, син християнських батьків, змолоду вихований ними у благочесті – Юрій. Великих висот досяг цей молодий воїн на військовій службі, а тому був долучений до оточення імператора.

Однак, коли імператор запалав ненавистю до християн та наказав по всій імперії здійснювати проти них криваві гоніння та страчувати тих, хто не зречеться своєї віри і не поклониться римським ідолам, тоді Юрій між успішною військовою кар’єрою і прихильністю володаря з одного боку та своєю вірою з іншого – обрав віру. За це його позбавили звання, піддали різноманітним тортурам і присудили до страти. Помер святий Юрій як мученик 23 квітня 303 року, залишившись непереможним свідком віри.

З давнього часу шануємо ми цього святого як Переможця. В грецькій мові цей титул означає «той, хто несе трофей», тобто несе зброю, захоплену в бою, як знак перемоги над ворогом.

Яку перемогу здобув святий Юрій? Він, найперше, переміг ті пристрасті, які притаманні кожній людині. Він відкинув велику славу, яку мав на той час, він не спокусився на принади світу цього, не зрікся віри і правди, а боровся до кінця. Він переміг своїх гонителів і мучителів, бо пам՚ять про них загинула, а про святого Юрія як мужнього воїна, хороброго та непереможного свідка Христового – живе і житиме далі. Цей святий мученик, віддавши життя, але не порушивши вірності Богу, переміг духовно і своїм подвигом надихає до боротьби численні покоління християн.

Святий великомученику Юрію, моли Бога за нас, наших воїнів-захисників і за весь побожний український народ!

ПЦУ