Станом на 18 травня 2026 року ситуація залишається вкрай напруженою як на фронті, так і в міжнародно-політичному вимірі
На фронті російська армія продовжує високоінтенсивний наступ практично по всій лінії зіткнення. За даними Генштабу, за добу відбулося 195 бойових зіткнень. Найбільш активними залишаються Покровський, Костянтинівський, Гуляйпільський та Лиманський напрямки. Особливо показовою є ситуація на Покровському напрямку, де противник продовжує тактику постійного виснаження української оборони малими штурмовими групами за підтримки великої кількості FPV-дронів.
Водночас рф значно посилила повітряний терор проти України. У ніч на 18 травня ворог здійснив одну з найбільших комбінованих атак за останній час — було задіяно понад 500 повітряних цілей, включно з ударними БпЛА та ракетами. Сили ППО повідомили про знищення або придушення більшості цілей, однак частина ударів досягла інфраструктурних і цивільних об’єктів у Дніпрі, Одесі та низці інших міст.
Одночасно Україна продемонструвала суттєве нарощування далекобійних можливостей. Масована атака дронів по москві та московській області стала однією з наймасштабніших за весь період війни. За відкритими даними, удари зачепили аеропортову інфраструктуру, промислові об’єкти та підприємства, пов’язані з військовим виробництвом. Тимчасово призупинялася робота аеропортів, зокрема Шереметьєво.
У стратегічному сенсі це свідчить про кілька важливих тенденцій:
— війна дедалі більше переходить у фазу взаємного виснаження тилової інфраструктури;
— Україна системно розширює можливості асиметричного тиску по території рф;
— рф змушена перекидати ресурси ППО вглиб країни, що частково послаблює прикриття фронту та нафтово-енергетичних об’єктів.
У міжнародному вимірі дедалі помітнішою стає зміна підходів США. Голова комітету із закордонних справ Палати представників США Браян Маст фактично підтвердив, що нових масштабних пакетів фінансової допомоги Україні на десятки мільярдів доларів Конгрес може вже не схвалити. Водночас США продовжать передачу розвідувальних даних, продаж озброєнь і санкційний тиск проти рф.
Це свідчить про поступовий перехід Вашингтона до моделі "обмеженої підтримки" з одночасним перекладанням основного фінансового тягаря війни на Європу. Для України це створює одразу два ключові виклики:
— необхідність прискорення власного оборонного виробництва;
— критичну залежність від стабільності європейської коаліції підтримки.
На цьому тлі важливою виглядає заява Каї Каллас про те, що Китай, рф та навіть частина американського політикуму зацікавлені у фрагментації ЄС. Це вже не лише дипломатична риторика, а ознака формування нового геополітичного етапу, у межах якого Європа починає усвідомлювати необхідність власної стратегічної автономії.
Всередині України влада продовжує підготовку до тривалої війни. Ідея створення "черги мобілізації" та Єдиного реєстру мобілізаційних потреб свідчить про спробу перейти від хаотичної мобілізаційної моделі до системного управління людським ресурсом. Водночас це є спробою знизити соціальну напругу та мінімізувати корупційні ризики.
Загальний висновок наразі такий:
Війна входить у фазу стратегічного виснаження систем. рф поки зберігає перевагу в обсягах ресурсів і темпах виробництва дронів та боєприпасів, однак Україна дедалі ефективніше компенсує це ударами по тилу, технологічною адаптацією та асиметричними рішеннями.
Головне протистояння найближчих місяців розгортатиметься не лише на лінії фронту, а й у сферах економіки, оборонного виробництва, політичної стійкості союзників та здатності сторін підтримувати темп війни на виснаження.
Віктор Ягун