Станом на 28 травня 2026 року Україна входить у чергову фазу війни на виснаження, де ключовими факторами стають не лише ситуація безпосередньо на фронті, а й стан ППО, забезпечення боєприпасами, удари по енергетичній інфраструктурі рф, стійкість союзників та темпи євроінтеграції.

На фронті рф продовжує підтримувати дуже високу інтенсивність бойових дій: лише за добу було зафіксовано 256 бойових зіткнень. Найбільший тиск зберігається на Покровському та Гуляйпільському напрямках. Це свідчить про те, що Москва не відмовилася від тактики постійного виснажливого тиску, однак наразі не демонструє спроможності до масштабного оперативного прориву.

Ключовою проблемою для України залишається ППО. Після чергових масованих ударів Президент України Володимир Зеленський окремо звернувся до Дональда Трампа та Конгресу США із закликом прискорити постачання засобів протиповітряної оборони, насамперед для протидії балістичним ракетам. Це означає, що ефективна повітряна оборона стає центральною умовою не лише захисту українських міст, а й загальної стратегічної стійкості держави.

На міжнародному напрямі зберігаються й позитивні сигнали. Єврокомісія планує 16 червня запропонувати відкриття першого переговорного кластера щодо вступу України та Молдови до ЄС. Це важливий етап, оскільки переводить процес євроінтеграції з рівня політичних декларацій у практичну процедурну площину.

Європейська військова підтримка зберігається, однак критичним залишається питання її темпів і масштабів. У межах чеської ініціативи Україна має отримати близько одного мільйона артилерійських снарядів до кінця 2026 року. Водночас ці обсяги менші, ніж у 2025 році, тому питання стабільного фінансування та довгострокових поставок залишається вразливим місцем західної підтримки.

Окремим важливим трендом стають удари по російській нафтопереробці. рф уже розглядає можливість обмеження експорту дизельного та авіаційного пального через скорочення обсягів переробки після атак на НПЗ. Це свідчить про те, що український тиск по енергетичному тилу рф починає створювати не лише інформаційний чи символічний ефект, а й поступово впливає на економічну основу російської воєнної машини.

Водночас безпекова ситуація в Європі ускладнюється. Повідомлення про можливе скорочення американського військового внеску в НАТО посилюють дискусії щодо готовності європейських держав швидко компенсувати потенційний дефіцит американських спроможностей. Це безпосередньо впливає й на Україну, оскільки ресурси США та НАТО залишаються тісно взаємопов’язаними.

Позитивним політичним сигналом стало рішення парламенту Угорщини залишитися учасником Міжнародного кримінального суду після відмови від попереднього курсу уряду Віктора Орбана на вихід із цієї структури. Це частково послаблює один із каналів політичного підігрування Москві всередині ЄС.

Загальна картина свідчить про те, що рф поки не здатна швидко змінити ситуацію на фронті на свою користь, тому дедалі більше робить ставку на повітряний терор, інформаційний тиск та виснаження ресурсів і політичної волі союзників України. Для України найближчими стратегічними пріоритетами залишаються посилення ППО, стабільне забезпечення боєприпасами, продовження ударів по ресурсній базі рф та закріплення політичної підтримки з боку ЄС і НАТО.

Віктор Ягун