Станом на 11 червня можна констатувати, що Україна входить у новий етап війни, де ключовим завданням стає не лише утримання фронту
Ухвалені Верховною Радою зміни до державного бюджету суттєво збільшують фінансування сектору безпеки та оборони. Це свідчить про те, що держава готується до тривалого протистояння, роблячи ставку на озброєння, безпілотні системи, протиповітряну оборону та технологічні рішення, які мають забезпечити перевагу над противником у середньо- та довгостроковій перспективі.
На фронті противник продовжує реалізовувати стратегію виснаження, зберігаючи високу інтенсивність застосування авіації, дронів та артилерії. Найбільш напружена ситуація залишається на Донеччині, де російське командування намагається підтримувати постійний наступальний тиск, не зважаючи на значні втрати особового складу та техніки.
Водночас міжнародна підтримка України залишається стабільною. Особливого значення набуває співпраця з Німеччиною щодо постачання ракет для Patriot, боєприпасів, систем IRIS-T та розвитку антибалістичних спроможностей. Захист українського неба залишається одним із ключових пріоритетів як для Києва, так і для його партнерів.
Паралельно Україна продовжує повертати своїх громадян із полону, розвиває роботизовані системи для потреб війська та реалізує програми підтримки населення, яке постраждало від війни.
У стратегічному вимірі дедалі очевидніше, що москва розглядає війну проти України як частину ширшого й довготривалого протистояння із Заходом. Саме тому для України сьогодні критично важливими залишаються не лише успіхи на полі бою, а й економічна стійкість, технологічний розвиток, нарощування власного оборонно-промислового потенціалу та збереження міжнародної коаліції підтримки.
Війна триває. Але разом із нею триває й процес зміцнення української держави, її оборонних можливостей та міжнародних позицій. Саме від здатності поєднати військову ефективність, економічну витривалість і технологічний розвиток залежатиме стійкість України у наступні роки. :::
Віктор Ягун