Останні новини складаються у доволі показову комбінацію. У Берліні говорять про можливість переговорів уже цього літа й припускають, що путін почав серйозно замислюватися над завершенням війни. Одночасно навколо російського "Орєшніка" дедалі більше запитань, ніж відповідей. А в Києві вже відкрито говорять про появу власної балістики.

Якщо спростити все до однієї фрази — росія дедалі більше думає про переговори саме тоді, коли Україна наближається до отримання нових інструментів стратегічного впливу.

Звісно, прямий причинно-наслідковий зв'язок між цими подіями ще потребує підтвердження. Однак сама їхня синхронність виглядає доволі показово. Кремль завжди значно охочіше говорить про переговори не в моменти власної сили, а тоді, коли бачить ризик зміни військово-стратегічного балансу не на свою користь.

Війни зазвичай закінчуються не тоді, коли одна зі сторін просто втомлюється. Вони закінчуються тоді, коли змінюється баланс можливостей, ресурсів і перспектив подальшого протистояння.

Саме тому сьогодні варто уважно стежити не лише за дипломатичними сигналами, а й за технологічними та військовими змінами, які відбуваються по обидва боки фронту. Часто саме вони визначають готовність сторін до переговорів значно більше, ніж гучні політичні заяви.

Останні події можуть свідчити про те, що наближається черговий момент переоцінки можливостей і ризиків. А такі моменти нерідко стають передвісниками серйозних політичних рішень.

Усі вони ще попереду. Але сам напрямок розвитку подій уже виглядає доволі промовистим.

Віктор Ягун