“Ніхто й ніколи не буде наказувати, як нам жити, як говорити, кого нам любити, кому бути вдячними і яких героїв шанувати”
"Більше ніхто й ніколи не буде диктувати українцям, яких героїв шанувати, які свята відзначати чи яку історію вивчати", — підтримує українського лідера голова ОП Кирило Буданов.
"Не можна в ЄС ставити на п'єдестал тих, хто руйнує європейську співпрацю. З Бандерою Україна не вступить до Європейського Союзу", — заявляє польський міністр Владислав Косиняк-Камиш.
"Україна не може бути прийнята до Європейського Союзу, якщо вона повністю не відмовиться від курсу, обраного сьогодні", — вторить йому лідер партії "Право та справедливість" Ярослав Качинський.
Так виглядає нинішнє загострення відносин між Києвом та Варшавою. І, на жаль, до польських загроз доводиться ставитись серйозно.
Держави, які вже входять до Євросоюзу, справді мають важелі тиску на тих, хто бажає приєднатися до ЄС.
Достатньо згадати сумний досвід македонців, які на вимогу Греції були змушені відредагувати власну конституцію та поміняти назву своєї країни на "Північну Македонію".
Але Україна — не Македонія. А історичні претензії Варшави є далеко не єдиною перешкодою на шляху Києва до Європейського Союзу.
Ніхто не готовий надавати нам повноцінне членство в ЄС лише за військові заслуги та за стійкість у збройному протистоянні з Москвою.
Як і раніше, від нас чекають реалізації певних реформ.
А з реформами не все складається гладко: за пів року річний план Качки-Кос був виконаний лише на 15%.
До того ж приєднатися до Євросоюзу не вдасться, доки на нашій землі триває руйнівна війна; а ознак деескалації на даний момент немає.
При цьому дехто з найвпливовіших українців переконався, що щитом Європи бути навіть зручніше, ніж частиною Європи.
Ставши воєнізованим буфером між ЄС та Росією, Україна вже отримує європейські гроші: натомість наш істеблішмент позбавлений обмежень, пов'язаних із входженням у європейське правове поле.
Отже, сьогодні швидкому вступу України до Євросоюзу перешкоджають відразу кілька факторів. З кожним із них можна пов'язати певний наратив, і ці наративи нерівноцінні".
Читайте новий матеріал Михайла Дубинянського 👇