Цвинтар мого дитинства. Це було дуже романтичне та занедбане місце. Гуляти там було і страшно, і дуже цікаво одночасно

Цвинтар мого дитинства. 
Це було дуже романтичне та занедбане місце. 
Гуляти там було і страшно, і дуже цікаво одночасно
Цвинтар мого дитинства. 
Це було дуже романтичне та занедбане місце. 
Гуляти там було і страшно, і дуже цікаво одночасно
Цвинтар мого дитинства. 
Це було дуже романтичне та занедбане місце. 
Гуляти там було і страшно, і дуже цікаво одночасно
Цвинтар мого дитинства. 
Це було дуже романтичне та занедбане місце. 
Гуляти там було і страшно, і дуже цікаво одночасно

Цвинтар мого дитинства.
Це було дуже романтичне та занедбане місце.
Гуляти там було і страшно, і дуже цікаво одночасно.
Коштовні мармурові хрести та ангели біля чаш, скорботні Діви, склепи – все це нагадувало про зовсім інший світ, який зник назавжди.
На початку 1970-х кладовище перетворили на Молодіжний парк.
Поховання найбільш відомих людей перенесли на інше кладовище. Декілька поховань зберегли. Все інше просто знищили.
Й досі сняться ці розкурочені могили, людські кістки та черепи під ковшами бульдозерів. Цю жахливу картину бачив кожного дня і вже не ходив, як раніше, прямо через кладовище, йшов через «Гігант», щоб вранці потрапити в Універ.

Ігор Соломадін