СЕРПЕНЬ-2026: ВІЙНА ПЕРЕХОДИТЬ У БОРОТЬБУ ЗА ЗДАТНІСТЬ ЇЇ ПРОДОВЖУВАТИ

Події останніх днів складаються в доволі чітку картину. Війна дедалі більше виходить за межі безпосередньої лінії фронту і перетворюється на боротьбу за ресурси, логістику, енергетику, морські комунікації та стійкість тилу.

Найбільш показовою стала українська операція проти Новоросійська 12 серпня. Reuters та AP підтверджують масштабний удар по одному з головних російських військово-морських вузлів на Чорному морі із застосуванням ракет і безпілотних систем. Українська сторона заявила про ураження кораблів, портової інфраструктури та засобів ППО. Через атаку тимчасово припинили роботу два великі зернові термінали.

Саме до Новоросійська росія була змушена значною мірою передислокувати Чорноморський флот після системних українських ударів по військових об'єктах в окупованому Криму. Тепер і цей "запасний аеродром" перестає бути безпечним.

Не менш важливий інший процес – поступове перенесення українських ударів дедалі глибше на територію рф. Після атаки зупинився комплекс "Запсибнефтехім" у Тобольську – найбільший у рф виробник скрапленого нафтового газу, на який припадає близько 40% російського виробництва LPG.

Ще серйозніша ситуація з Орським НПЗ, розташованим приблизно за 1900 км від України. Reuters повідомляє, що після удару 11 серпня підприємство припинило переробку, а ремонт через пошкодження та дефіцит санкційного обладнання може тривати місяцями. В Оренбурзькій області вже працює лише близько 80% АЗС.

І це вже не просто набір красивих повідомлень про "далекобійність". Українські удари починають давати вторинний економічний ефект. Reuters 13 серпня констатує: дефіцит пального та його подорожчання підвищують вартість автомобільних перевезень у рф, тиснуть на логістику та інфляцію. Москва змушена збільшувати імпорт нафтопродуктів, зокрема з Білорусі, Індії та Південної Кореї. Для країни, яка сама залишається одним із найбільших виробників нафти у світі, ситуація досить показова.

Паралельно затягується санкційна петля. 7 серпня Сенат США 86 голосами проти 11 ухвалив "Lindsey O. Graham Sanctioning Russia and Iran Act of 2026". 10 серпня ідентичний двопартійний законопроєкт внесли до Палати представників. Його мета – бити не лише по російських банках, енергетичних доходах і "тіньовому флоту", а й по іноземних структурах та великих покупцях російської нафти й газу, які фактично фінансують війну. Остаточного рішення Палати представників поки немає, але політичний сигнал очевидний.

Показовий і морський напрямок. США вже продали на утилізацію два захоплені санкційні танкери. А путін 12 серпня публічно пригрозив захопленням західних торговельних суден у відповідь на посилення боротьби Європи з російським "тіньовим флотом". Тобто санкційне протистояння поступово переходить із банківських рахунків безпосередньо в море.

І нарешті – Європа. У Лейпцигу біля злітної смуги виявили безпілотник із вибухівкою та детонатором. Міністр внутрішніх справ Німеччини назвав це "гібридною атакою". Через два дні дрони зафіксували над військовим об'єктом Бундесверу в Мехерніху. Одночасно біля данського Борнхольма кількість випадків глушіння та підміни сигналів GPS цього року вже майже вдвічі перевищила показник за весь 2025 рік.

Прямої доказової атрибуції кожного такого епізоду росії поки немає – і це принципово важливо зазначати. Але загальна тенденція очевидна: європейський тил України дедалі активніше стає простором гібридного протистояння.

Отже, формується нова фаза війни. Україна намагається системно позбавляти росію ресурсів і безпечного тилу. Захід дедалі активніше перекриває фінансові та морські канали обходу санкцій. росія у відповідь намагається розширювати зону ризику на територію Європи.

Це ще не означає близького економічного колапсу рф. Але означає інше: ціна продовження війни для кремля послідовно зростає – і дедалі частіше її доводиться сплачувати вже не лише на фронті.

Віктор Ягун