ЯКА РОДЮЧА НАША ЗЕМЛЯ, ПРОСЯКНУТА КРОВ’Ю
Колись давно, на початку нульових, власник одного з найуспішніших господарств області розповів мені таку історію. Мали до нього приїхати французи і йому хотілося здивувати європейських гостей. Але як і чим? У нього була непогана тваринницька ферма, але далеко їй було до французької. Розповісти про вирощування хліба, але технології в фермерів з Франції були також на висоті. І тоді господар вирішив край поля викопати траншею метра два глибиною, обладнати туди східці, аби гості спустилися під землю й побачили наші чорноземи в розрізі. Він згадав, що за еталон чорнозему в палаті, де ці еталони зберігаються, взято землю слобожанських степів. Французи довго мовчали, коли побачили метровий шар українського чорнозему. Зараз скільки траншей нарито вздовж українсько-російського кордону, в яких можна побачити наші чорноземи… І пощупати їх. Якщо вам здасться, що та земля пахне кров’ю, то вам не здається. За століття вона нею наскрізь просякнута.

Леонід Логвиненко