29 травня 1929 р. Науковим товариством імені Т.Шевченка у Львові був прийнятий новий український правопис – "скрипниківський" (за прізвищем тодішнього наркома освіти Миколи Скрипника).
Затверджено правопис було 4 вересня 1928 р. на Всеукраїнській правописній конференції, яка відбувалася в Харкові, тому цей правопис ще називають "харківським". Участь у конференції брали українські науковці з усіх регіонів України.
Правопис з 1929 р. було розповсюджено на всі видавництва, школи УСРР, які повинні були його дотримуватися.
"Скрипниківський" правопис передбачав, зокрема, літеру "ґ" для іншомовних слів, запозичених після 1860 р. позначення м’якості іншомовного "л" (аероплян, бльокада, блюза) та інших.
У 1933 р. "скрипниківський" правопис було визнано нацоналістичним, перероблено, наблизивши до російського.

Модерна Україна