Туга за героїчним

Ми нині проциндрили вміння гострити списи
І з писків засапаних стерли століття солоні
І жоден прийдешній не вчує дзвінкі голоси.
Навершя зламались. І коні охляли. І коні.

І котяться кулею в колію криця і кріс.
Купальських коліс не восКрешуть кремІння кремезні.
Картинно козацтво кульгавить кудись до куліс.
Кірнувши казьонки. Ви крейзі, колєґі! Ви – крейзі!

Війна – то фігня! Головне – списовбивчий маневр!
Щоб даль зарясніла ясними краплинками крові.
На обрію смузі лоскочуть напружений нерв
До болю знайомі, різкі силуети млинові.
Олексій Губський