«Традиційне харківське коцарство» внесено до Національного переліку як практику з охорони нематеріальної культурної спадщини

«Традиційне харківське коцарство» внесено до Національного переліку як практику з охорони нематеріальної культурної спадщини
«Традиційне харківське коцарство» внесено до Національного переліку як практику з охорони нематеріальної культурної спадщини

«Традиційне харківське коцарство» внесено до Національного переліку як практику з охорони нематеріальної культурної спадщини

Традиція харківського коцарства сягає ХVII століття, коли ремісники, що виготовляли своєрідні довговорсові вовняні килими-коци, оселилися за валом Харківського городища на території приміської Залопанської слободи.

Коц – ворсовий килим, відмінностями якого є довгий ворс та смуга гладкого ткання між ворсовими рядками.

Виготовляється він з овечої вовни на вертикальному верстаті, що зветься «разбої», шляхом чергування тканих полотняним перетином смуг та рядків з ворсовими вузлами: одна смуга у 1-2,5 см, один ворсовий рядок і тощо. Особлива технологія ткання гладкої смуги на вертикальному верстаті та назва верстата становлять відмінність елементу.

Наприкінці 1900-х з розвитком фабричного виробництва промисел швидко занепав та дожив до наших часів в уміннях поодиноких майстринь та дослідників.

#Харківщина #культура #спадщина #коцарство #традиція