Вервиця за звільнення оо. Редемптористів Івана Левицького і Богдана Гелету.
Джерело: УГКЦ Харків
Вервиця за звільнення оо. Редемптористів Івана Левицького і Богдана Гелету.
Приходжу до храму раніше і так на самоті молюся і скаржуся Ісусові, чому не вислуховуються наші молитви, коли ми просимо про звільнення з полону оо. Редемптористів Івана Левицького і Богдана Гелету. Важко зрозуміти плани Божі. Як Він сам говорить: «мої стежки не ваші стежки, мої дороги не ваші дороги..» Але молитву ми не будемо опускати. Потім прийшло мені на думку, щоб усилити молитву, долучити всіх тих, кому не байдужа доля наших священників. Ми маємо їжу, маємо постіль, а вони перебувають в таких важких, в’язничних умовах. Отець Богдан Гелета страждає від цукрового діабету. Де взяти лікарства, я вже не говорю про дієтичну їжу?
Не можемо ніяк дізнатися про їхню долю і місце перебування, хоча за них вставляються найвищі церковні достойники.
Тому я пропоную усилити молитву за них, кому не байдужа їхня доля. Їх знає багато людей, а кожний з нас нехай порозсилає це прохання своїм друзям. Пригадаймо притчу про суддю, який Бога не боявся і людей не стидався. Але надокучлива вдова домоглася свого. І ось що сказав на закінчення цієї притчі Ісус: «А Бог хіба не оборонить своїх вибраних, які до нього день і ніч голосять і чи баритиметься до них? Кажу вам: Оборонить їх негайно» (Лк. 18.7-8).
За ув’язнених молилася Церква, пригадаймо, як ув’язнили апостола Петра і його чудесне визволення Ангелом. В Діяннях Апостольських читаємо: «Отож Петра стерегли у в’язниці, а Церква молилася горливо Богові за нього» (Д.А.12.5).
Я пропоную вервицю за них, але не таку, яку ми знаємо, але окрему за них.
Ось зміст цієї вервиці.
Початок звичайний, так як у всіх нами знаних молитвах на вервиці, аж до першого великого зернятка і наступних.
А потім на першому великому зерняті і на наступних великих.
Слава Отцю, Сину і Святому Духові, нині повсякчас і на віки вічні. Амінь
Після цього, на всіх великих зернятках молимося: «Боже будь милосердний до наших отців Івана і Богдана і визволи їх з в’язниці»
А на маленьких зернятках : «Боже звільни отців наших з неволі» і т.д. аж до великого зернятка.
На закінчення : «Під Твою милість прибігаємо…»
Надіємось на Ваші милосердні серця.
Приходжу до храму раніше і так на самоті молюся і скаржуся Ісусові, чому не вислуховуються наші молитви, коли ми просимо про звільнення з полону оо. Редемптористів Івана Левицького і Богдана Гелету. Важко зрозуміти плани Божі. Як Він сам говорить: «мої стежки не ваші стежки, мої дороги не ваші дороги..» Але молитву ми не будемо опускати. Потім прийшло мені на думку, щоб усилити молитву, долучити всіх тих, кому не байдужа доля наших священників. Ми маємо їжу, маємо постіль, а вони перебувають в таких важких, в’язничних умовах. Отець Богдан Гелета страждає від цукрового діабету. Де взяти лікарства, я вже не говорю про дієтичну їжу?
Не можемо ніяк дізнатися про їхню долю і місце перебування, хоча за них вставляються найвищі церковні достойники.
Тому я пропоную усилити молитву за них, кому не байдужа їхня доля. Їх знає багато людей, а кожний з нас нехай порозсилає це прохання своїм друзям. Пригадаймо притчу про суддю, який Бога не боявся і людей не стидався. Але надокучлива вдова домоглася свого. І ось що сказав на закінчення цієї притчі Ісус: «А Бог хіба не оборонить своїх вибраних, які до нього день і ніч голосять і чи баритиметься до них? Кажу вам: Оборонить їх негайно» (Лк. 18.7-8).
За ув’язнених молилася Церква, пригадаймо, як ув’язнили апостола Петра і його чудесне визволення Ангелом. В Діяннях Апостольських читаємо: «Отож Петра стерегли у в’язниці, а Церква молилася горливо Богові за нього» (Д.А.12.5).
Я пропоную вервицю за них, але не таку, яку ми знаємо, але окрему за них.
Ось зміст цієї вервиці.
Початок звичайний, так як у всіх нами знаних молитвах на вервиці, аж до першого великого зернятка і наступних.
А потім на першому великому зерняті і на наступних великих.
Слава Отцю, Сину і Святому Духові, нині повсякчас і на віки вічні. Амінь
Після цього, на всіх великих зернятках молимося: «Боже будь милосердний до наших отців Івана і Богдана і визволи їх з в’язниці»
А на маленьких зернятках : «Боже звільни отців наших з неволі» і т.д. аж до великого зернятка.
На закінчення : «Під Твою милість прибігаємо…»
Надіємось на Ваші милосердні серця.
Вл. Степан (Меньок)
Екзарх Донецький