🗒 Щоб завершити тему зі статтею FT (бо забагато честі для неї в медіапросторі). Щодо вже моїх думок, який набір реакцій в нас є для майбутнього та подібного

▶️ 1. Спочатку встановити реальність та достовірність статті. Думки зараз розходяться через: джерела, постать автора, метод аргументації (особливо в сегменті казахської труби), дату та час публікації, збіг супутніх подій (обстріл з "нетрадиційними цілями" як ГЕС). З іншого боку виключати можливість теж не можна, враховуючи що це дійсно  може бути в логіці політичних кіл США. У тому й зручність для московської пропаганди, що найбільш вдале ІПСО, то будується не на пустому місці/явищах.

▶️ 2. Встановити "рівень" даних розмов. ➡️ Якщо це дійсно "занепокоєння окремої групки" зі штабу Байдена, які працюють над його переобранням — це одне (я б їх занепокоєння взагалі ігнорував як й інформаційний фон). ➡️ Якщо це офіційна (непублічна) позиція Білого Дому/ЦРУ/Пентагона — це зовсім інше. Це НЕ значить, що треба покірно виконувати волю, а значить, що з цим потрібно правильно попрацювати, щоб "правильно проігнорувати".

▶️ 3. Якщо другий варіант (позиція Білого Дому/ЦРУ/Пентагона), то логічне питання "як правильно проігнорувати"?

Кілька моментів⤵️

Треба зрозуміти, що Байден такий же заручник України, як й Україна заручник США (підтримки). Тому прям вкрай боятись "що на нас образяться" — не треба. Політика США найчастіше цинічна, створюй їм такі ж цинічні мотиви й вони їх приймуть. Якщо ми відмовляємо у "занепокоєннях" це не означає, що завтра у Білому Домі "кардинально переглянуть риторику щодо підтримки України".

"Образи" Білого Дому будуть стопорити потреби Білого Дому: бо передвиборча риторика Байдена накачана відмінностями в підходах його та Трампа щодо України. Тому Байден не може відмовитись від неї як в популістичній, так й в практичній площині; бо у разі публічного підтвердження таких "рекомендацій США" Байден демонструє слабкість (тому не думаю, що будуть будь-які офіційні заяви вкрай високого рівня з прямим відповідями чи у нас, чи у США). І ще ряд моментів, які будуть "тушити образи" Білого Дому (ще раз, якщо вони взагалі є, і є на рівні не окремих чиновників).

⏩ Далі нашій дипломатії (не в публічній площині) найбільш вигідно буде просувати тезу, що в першу чергу Україна є елементом "європейської безпеки". І тоді для нашої дипломатії (якщо дійсно є ці рухи від США) буде зручно "колегіально розділяти відповідальність з Європою", демонструючи позиції європейців: британців, французів, балтійців, скандинавів, які через набір факторів/тенденцій мають бути/будуть на нашому боці.

Тим паче поки від США відсутня допомога, то голос США на континенті в очах європейської політики "притуплений" (хоч й залишається вагомий). 

➡️ Якщо простіше, не ми (Україна) відмовляємо у занепокоєннях США, а система колегіальної безпеки й потреб Європи відмовляють США, бо це мова в першу чергу про європейську безпеку, яка нерозривно складається Європа+Україна. Тому атаки по московським НПЗ, українською зброєю — це інтерес Європи й в інтересах Європи це продовжувати.

➡️ Тому у висновку не треба демонізувати наслідки, якщо відмовимо США у їх занепокоєннях. Просто треба нашій дипломатії достатньо креативно підійти до питання та "розділити відповідальність із Європою", і продовжити виносити московську економіку (НПЗ) як колегіальну волю та потребу Європи, а не виключно України. 

А на завтра підготую допис як одна внутрішньополітична тенденція у Великій Британії, може кардинально (позитивно) вплинути на рівень підтримки України на кінець 2024/2025 році.

Resurgam ➰ Приєднуйся