Друзі! Всі, хто мене знає особисто та ті, з ким знайомі лише в мережі, прошу вашої допомоги, бо самі не справимось.
Мій син, сімнадцятирічний ліцеїст, 24 лютого 2022 року зібрав 100-літровий наплічник зі спорягою і просто побіг на зустріч з друзями-добровольцями, щоб захищати свою країну від підступних ворогів. Вони звільняли Київську область, далі були Харківська і Донецька. Потім побратими відправили його здавати НМТ і вчитися на офіцера. Але обраний виш, попри 8 років бойових дій в Україні, залишався тим самим ще радянським "вищим військовим політичним училищем". де вчили не ті, не так і не тому, чого вимагала сучасна війна. Проте курсант з бойовим досвідом сумлінно вчив все, що допомогло б ефективно нищити ворогів, і навчав цьому мобілізованих на полігонах. Щоправда, періодично ходив з відношеннями до начальства й просився на фронт. Не відпускали, звісно. І потрапити в бригаду до побратимів після випуску теж стало неможливо. А до цього додалися ще й "родзинки" академії — розкрадання гуманітарної допомоги, махінації з тендерами, зловживання владою…
Терпіння й вміння мовчати ніколи не були чеснотами Єлісея, тож тепер він вже не курсант, а боєць ІІІ Інтернаціонального легіону. І хлопцям терміново потрібна машина, яка може подолати рідні чорноземи й піски для виконання бойових завдань.
Банка на позашляховик буде в коментарях.
А далі сама проситься фраза Джейн, Жені Духопельникової, світла їй пам*ять: ви знаєте, що робити.
Разом здолаємо!

Наталія Виноградова

https://send.monobank.ua/jar/6oyt1Qd7Ju