Шануймо наші традиції:
31 грудня – ЩЕДРИЙ ВЕЧІР. На Харківщині з самого ранку звідусіль було чути: «Вам защедрувати?», «Дозвольте меланкувати!» Гурти ходили від хати до хати та щедрували під вікнами. З собою могли водити ряджених персонажів: «козу», «діда». Меланкувати ходили дівчатка, дівки та жінки. Щедрувальників та меланкарів щедро обдаровували харчами: пирогами, варениками, хлібом, ковбасою, салом тощо. А пізно ввечері гурти щедрувальників збиралися в якійсь хаті і продовжували святкувати. У ніч перед новим роком дівки ворожили на парубків та на свою майбутню долю.
Інформація від наших респондентів:
* «Вчили щедрик-ведрик. Батьки нас не вчіли, а дідусі і бабусі вчили. Ми в хату не ходили, а тоді ходили (щедрувати – Н.О.), бо сім’ї величенькі були, нас п’ять душ було. Щас гроші дають, а тоді вареники, пироги, коржики, шо там було в них, все давали». (Зап. 20.06.2024 р. у с. Кирилівка Красноградської громади Харківської області від Пожидаєвої Любов Михайлівни, 1937 р.н.).

Наталія Олійник,
ООМЦКМ