Сьогодні, 3 липня – 140 років від Дня народження Прохора Вороніна (1885-1940) —відомого українського прозаїка, драматурга, перекладача, журналіста і педагога. Батька скульпторки Галини Вороніної та діда письменниці Лесі Ворониної. Життя Прохора Вороніна було пов'язане з Харковом.

Був членом спілки селянських письменників «Плуг». Перебував в добрих творчих стосунках із Г. Хоткевичем, С. Васильченком, М. Рильським та іншими.
Навчався в Подільській духовній семінарії, звідки був виключений за належність до революційного гуртка.

Учителював у сільських школах Брацлавського, Ольгопільського повітів, був кореспондентом газети «Рада», секретарював у Харківському університеті.
Після 1917 року працював кореспондентом газети «Червоне село» (Черкаси), «Червоний край» (Вінниця), харківської газети «Вісті».

Автор книг «На зажинках», «Як я виграв у товариша вчителя самовара», «Той самий», «Щасливий день Флора», «На зажинках», «Радивонка».

Написав комедії «Що наробив виклик», «Репетитор і жених», повісті «Іржа і кров» та мав ряд перекладів творів Д. Маміна-Сибіряка, М. Горького, В. Іванова, К. Треньова, О. Дроздова, І. Новикова та інших.

Окремі твори Вороніна зберігалися в дослідника Ф. Т. Кириченка, а також в Інституті рукописів НБУ імені В. Вернадського.

Джерело: Держмистецтв

#українці #постаті #Воронін