84 роки тому, 18 жовтня, трагічно загинув від рук НКВС Володимир Свідзінський – видатний поет і перекладач доби "розстріляного відродження" (1885-1941).
"Це – поет неповторний, своєрідний, тонкий. Я маю насолоду від його поезії і думаю, що невдовзі прийде час і на достойне поцінення його творчості критикою і громадськістю.", – писав Микола Бажан про Володимира Свідзінського.
Життя Володимира Свідзінського обірвалося трагічно: коли німецькі війська наближалися до Харкова, НКВС арештував представників української інтелігенції, які ще не евакуювалися, серед них і В. Свідзінського – за звинуваченням в антирадянській агітації. Арештантів під конвоєм гнали на схід. Недалеко від міста, коли виникла загроза оточення німецькими загонами, їх загнали в сарай, облили бензином і підпалили. Це сталося 18 жовтня 1941 р. Тоді у полум’ї згоріли й рукописи ненадрукованих творів Свідзінського. Винятком став великий рукопис збірки недрукованих поезій "Медобір", яку поетові О. Веретенченкові вдалося вивезти за кордон.
Василь Стус на­зи­вав його од­ним з най­важ­ливіших для се­бе по­етів, став­ля­чи йо­го по­ряд з Рільке і Ґете. Ім'я Володимира Свідзінського і сьогодні, на жаль, відоме неширокому колу читачів.
Володимир Свідзінський був реабілітований посмертно 30 березня 1964 р. за відсутністю складу злочину.

Модерна Україна
#українці #постаті #репресії #Свідзінський