2 листопада 1708 р. російське військо під орудою олександра меншикова знищило гетьманську столицю Батурин (нині Чернігівщина)
2 листопада 1708 р. російське військо під орудою олександра меншикова знищило гетьманську столицю Батурин (нині Чернігівщина).
Нелюдська жорстокість росіян шокувала Європу. "Вся Україна купається в крові. Меншиков показує жахи московського варварства"., – писали французькі газети про ті страшні події.
Козацьку старшину розпинали на хрестах, встановлених на плотах, які спускали Сеймом, а всіх інших мешканців міста, незалежно від віку і статі, жорстоко вирізали.
За різними оцінками загинуло від 11 до 15 тисяч батуринців. В історію України ці події увійшли під назвою "Різанина в Батурині". Місто пограбували, а потім, за наказом меншикова, спалили.
Тодішній Батурин являв собою укріплену фортецю, озброєну великою кількістю гармат. Меншиков намагався схилити захисників фортеці, до капітуляції, але батуринці не лише відхилили таку пропозицію, але й відповіли на це пострілами з гармат по розташуванню меншикова. Але не обійшлося без зрадника.
"Один з полкових старшин, Іван Ніс, прибув до Меншикова і вказав йому таємний спосіб добути Батурин. За переказами, Ніс указав у батуринській стіні хід. Меншиков відрядив туди солдат. З другого боку був початий приступ.", – писав про ті події історик Микола Костомаров. Зрадник отримав жалувану грамоту на полковницький чин від петра І.
Сьогодні Батуринська фортеця – архітектурно-меморіальний комплекс, який реконструйовано практично з нуля. Тут діє Національний заповідник "Гетьманська столиця" .
Нелюдська жорстокість росіян шокувала Європу. "Вся Україна купається в крові. Меншиков показує жахи московського варварства"., – писали французькі газети про ті страшні події.
Козацьку старшину розпинали на хрестах, встановлених на плотах, які спускали Сеймом, а всіх інших мешканців міста, незалежно від віку і статі, жорстоко вирізали.
За різними оцінками загинуло від 11 до 15 тисяч батуринців. В історію України ці події увійшли під назвою "Різанина в Батурині". Місто пограбували, а потім, за наказом меншикова, спалили.
Тодішній Батурин являв собою укріплену фортецю, озброєну великою кількістю гармат. Меншиков намагався схилити захисників фортеці, до капітуляції, але батуринці не лише відхилили таку пропозицію, але й відповіли на це пострілами з гармат по розташуванню меншикова. Але не обійшлося без зрадника.
"Один з полкових старшин, Іван Ніс, прибув до Меншикова і вказав йому таємний спосіб добути Батурин. За переказами, Ніс указав у батуринській стіні хід. Меншиков відрядив туди солдат. З другого боку був початий приступ.", – писав про ті події історик Микола Костомаров. Зрадник отримав жалувану грамоту на полковницький чин від петра І.
Сьогодні Батуринська фортеця – архітектурно-меморіальний комплекс, який реконструйовано практично з нуля. Тут діє Національний заповідник "Гетьманська столиця" .
Модерна Україна