20 грудня день пам’яті Михайла Беркоса – видатного українського художника-імпресіоніста (1861-1919)
У другій половині 1890-х років переїхав до Харкова. Жив у передмісті Мала Данилівка із вдовою генерала Марією Рейніке. Там він писав етюди, з яких збереглися «Парники» (1895) і «Пейзаж з церквою» (1897). З 1904 року викладав у харківській школі малювання.
З ініціативи Беркоса в 1912 році було відкрито Харківське художнє училище, де до 1917 року він був одним з провідних викладачів. Багато зусиль доклав Беркос до збагачення колекції першого в Україні художньо-промислового музею. На початку 1900-х працював у Харківському літературно-художньому гуртку. Як голова Товариства харківських художників з 1906 року проводив велику роботу з популяризації українського живопису. У 1907 році брав участь в оформленні інтер'єрів будинку Полтавського земства у стилі українського модерну.
У 1900 році експонувався на Всесвітній виставці в Парижі. У 1906 і 1908 роках в Харкові відбулися персональні виставки Беркоса, а в 1911-му в Києві пройшла виставка творів харківських художників Сергія Васильківського і Михайла Беркоса. Помер від епідемічного висипного тифу 20 грудня 1919 року в Харкові.
Після смерті Михайла Беркоса дружина Марія знайшла на дачі велике сховище його картин. А він таки писав, ховався від неї і писав! Роздратована жінка спалила все. Сірим попелом кружляло над снігами Малої Данилівки те, що залишилось від більш як 350 полотен, незакінчених етюдів і нереалізованих творчих мрій…
Ганна Черкаська.






