“Не можна ростити своїх дітей вівцями, коли сусіди ростять своїх вовками
Дмитро Донцов.
30 березня – день пам'яті, ідеолога українського націоналізму
ДМИТРА ДОНЦОВА.
Він народився 29 серпня 1883 року в Мелітополі, в родині, що походила з козацького роду. Батько й дід виховували сина в українському дусі. Як згадував пізніше сам Дмитро Донцов: “Українця з мене зробили: Гоголь, Шевченко, Куліш і Стороженко, яких я знаю з того часу, як навчився читати, цебто від 6 років життя (батько мав їх в бібліотеці)”.
Освіту він здобував у Мелітопольському реальному училищі та на юридичних факультетах Петербурзького, Віденського і Львівського університетів. У 1905 році, приєднавшись до Української соціал-демократичної робітничої партії, він розпочав свою революційну діяльність, спрямовану проти царського режиму. Донцов двічі зазнав арештів, але з часом відходить від марксизму і стає палким прихильником інтегрального націоналізму, а також консерватимним революціонером.
У 1912 році він одружився з львів'янкою Марією Бачинською і оселився у Львові. У 1914 році Донцов стає одним із засновників Союзу Визволення України, організації, що боролася проти російської імперії в роки Першої світової війни. Після проголошення Української Держави він працював у Києві, де очолював Українську телеграфічну агенцію та Пресове бюро УНР у Берні.
У 1922 році, за підтримки Євгена Коновальця, Донцов відновив видання "Літературно-наукового вісника", який став впливовим ідеологічним центром українського національного руху. У 1926 році він написав свою знамениту книгу "Націоналізм", яка стала фундаментальною працею ідеології українського націоналізму.
Протягом життя Донцов вів активну діяльність у Львові, Бухаресті, Празі, Відні, Берліні, а згодом у США та Канаді. Його робота була спрямована на мобілізацію українців у боротьбі за національну незалежність. Помер він 30 березня 1973 року в Канаді, а похований у США на українському кладовищі в Саут-Баунд-Брук.
Донцов залишив по собі значний спадок як ідеолог українського націоналізму, філософ та інтелектуал, що заклав основи для двох поколінь борців за українську незалежність. Він був доктором права, спеціалістом з інформаційно-психологічних операцій, видавцем та редактором впливових видань "Заграва", "Літературно-науковий вісник" і "Вісник", які стали провідниками української ідеї.
Його праці, зокрема "Націоналізм", "Де шукати наших традицій?", "Дух нашої давнини", "Туга за героїчним" та інші, визначили напрямок розвитку українського національного руху. Донцов сформулював ідеї, які надихали та об'єднували українців у боротьбі проти росії, і сприяв консолідації видатних представників української культури, таких як Євген Маланюк, Юрій Липа, Олена Теліга та інші.
Він також створив і підтримував атмосферу нонконформізму та войовничого ідеалізму, що стали основою для розвитку Організації Українських Націоналістів та Української Повстанської Армії. Його ідеї про національне відродження та цивілізаційну місію України залишаються актуальними й сьогодні.
Ігор Царик