12 квітня день пам’яті Юрія Шевельова (Шереха) – видатного лінгвіста, українського інтелектуала ХХ ст.
12 квітня день пам'яті Юрія Шевельова (Шереха) – видатного лінгвіста, українського інтелектуала ХХ ст., українсько-американського славіста-мовознавця, історика української літератури, літературного і театрального критика, етнічного німця, професора Гарвардського і Колумбійського університетів (1908-2002), життя якого було тісно пов'язане з Харковом.
Він Юрій Шевельов був одним з провідних славістів світу, автором майже 900 праць, написаних українською, англійською, німецькою, російською, польською та французькою мовами.
"Це не могло не заворожувати – що він їх усіх знав, бачив на живо (бігав школярем і студентом на всі вистави Курбасового "Березоля", на диспути за участю Хвильового, навіть наївно пробував їх боронити, коли на них почалися офіційні нагінки…) – і от тепер під кінець століття, міг про них свідчити нам …", – @Оксана Забужко (есей "Ваш дєдушка Ю.Ш." зі збірки "Планета Полин").
Амбасадором "розстріляного Відродження" Юрія Шевельова назвала Оксана Забужко і присвятила йому книжку "Вибране листування на тлі доби: 1992-2002".
"Те, що Грушевський зробив для української історії, я зробив для української мови.", – сказав Юрій Шевельов. Своїм Вчителем називав його Олесь Гончар.
Юрій Шевельов був автором фундаментальних наукових праць, займався слов'янським мовознавством, історією української літератури, театральною та літературною критикою. Писав під псевдонімами – Юрій Шерех, Гр. Шевчук, Григорій Шевчук, Шерех.
Народився Юрій Шевельов в 1908 р. у Харкові. Його батьки були етнічними німцями (їх прізвище Шнайдер). Тато був генерал-майором російської армії. У зв'язку з початком Першої світової війни змінили своє прізвище на Шевельови.
Під час німецької окупації Харкова Юрій Шевельов дописував до місцевої газети "Нова Україна".
"Останнє есе Юрія Шереха (Шевельова) не тільки з усією вичерпністю відповість цікавим на питання, "чому він лишився на окупованій території" (цей рядок, до відома молодшої ґенерації, ще у 1980-ті значився в наших анкетах – "где находились ваши родители во время ВОВ?": тавро політичної неблагополучности!). КГБ ніколи не простило йому того, що він від них "утік" і став велетнем світової славістики. Але насправді в цьому есе йдеться про речі куди фундаментальніші – і насущно сьогодні важливі для нас усіх", – @Oksana Zabuzhko (Оксана Забужко).
Він Юрій Шевельов був одним з провідних славістів світу, автором майже 900 праць, написаних українською, англійською, німецькою, російською, польською та французькою мовами.
"Це не могло не заворожувати – що він їх усіх знав, бачив на живо (бігав школярем і студентом на всі вистави Курбасового "Березоля", на диспути за участю Хвильового, навіть наївно пробував їх боронити, коли на них почалися офіційні нагінки…) – і от тепер під кінець століття, міг про них свідчити нам …", – @Оксана Забужко (есей "Ваш дєдушка Ю.Ш." зі збірки "Планета Полин").
Амбасадором "розстріляного Відродження" Юрія Шевельова назвала Оксана Забужко і присвятила йому книжку "Вибране листування на тлі доби: 1992-2002".
"Те, що Грушевський зробив для української історії, я зробив для української мови.", – сказав Юрій Шевельов. Своїм Вчителем називав його Олесь Гончар.
Юрій Шевельов був автором фундаментальних наукових праць, займався слов'янським мовознавством, історією української літератури, театральною та літературною критикою. Писав під псевдонімами – Юрій Шерех, Гр. Шевчук, Григорій Шевчук, Шерех.
Народився Юрій Шевельов в 1908 р. у Харкові. Його батьки були етнічними німцями (їх прізвище Шнайдер). Тато був генерал-майором російської армії. У зв'язку з початком Першої світової війни змінили своє прізвище на Шевельови.
Під час німецької окупації Харкова Юрій Шевельов дописував до місцевої газети "Нова Україна".
"Останнє есе Юрія Шереха (Шевельова) не тільки з усією вичерпністю відповість цікавим на питання, "чому він лишився на окупованій території" (цей рядок, до відома молодшої ґенерації, ще у 1980-ті значився в наших анкетах – "где находились ваши родители во время ВОВ?": тавро політичної неблагополучности!). КГБ ніколи не простило йому того, що він від них "утік" і став велетнем світової славістики. Але насправді в цьому есе йдеться про речі куди фундаментальніші – і насущно сьогодні важливі для нас усіх", – @Oksana Zabuzhko (Оксана Забужко).
Модерна Україна
#українці #харківці #постаті #мовознавці #лінгвісти #вчені