19 квітня 1648 р. розпочалася битва на Жовтих Водах.
Ця битва стала першим великим боєм періоду Національно-визвольної війни.
Коли поляки дізналися про початок повстання на Запоріжжі, туди було відійслано військо. При цьому польська армія була розділена на три частини: коронний гетьман М. Потоцький з основним військом розташувався між Корсунем і Чигирином, другий загін, який складався з реєстрових козаків рушив по Дніпру під командуванням військових осавулів Барабаша і Караїмовича, а третя група на чолі з козацьким комісаром Шембергом відправилася в так званий Чорний Шлях.
14 квітня полки реєстрових козаків, які плили по Дніпру, біля Кам’яного Затону повстали проти своїх командирів і перебили старшину. Вибравши новим ватажком Джалалія, вони вирішли приєднатися до війська Хмельницького.
19 квітня 1648 р. 6-тис. загін Шемберга був оточений 9-тис. військом повстанців Хмельницького на Жовтих Водах. Облога тривала до травня. Ситуація змінилася, коли 2 травня в табір повстанців прибули реєстрові полки Джалалія. Довідавшись про це, частина реєстрових козаків, яка знаходилася під командуванням Шемберга, теж перейшла на бік постанців. Шемберг змушений був піти на переговори, але вони закінчилися нічим. 4 травня козаки пішли на штурм і оволоділи табором оточенних. Тієї ж ночі Шемберг почав відступ, але в урочищі Княжі Байраки з 5 на 6 травня козацька і кримськотатарська кіннота оточила і розбила загін відступаючих.

Пам'ять Нації