Шановні відвідувачі, кіноклуб Олександра Довженка запрошує на фільм, який має побачити кожен українець і кожен харків'янин!

🔹Безліч важливих сторінок нашої історії часто лишаються невідомими широкому загалу. Кінематограф та театр часто стають масовими провідниками від минулого до сучасного, і не просто аудіовізуалізують давні події, а надають їм нового, сучасного погляду. Про будинок «Слово» та «розстріляне відродження» ще років 15 тому знало злочинно мало українців, і українське кіно наполегливо намагається виправити цю ситуацію. Ще в 2017 році вийшов однойменний документальний фільм Тараса Томенка, який мав непоганий розголос.
🔹Втім, цей же режисер ще 10 років тому почав працювати над повнометражним ігровим фільмом – «Будинок Слово. Нескінчений роман». Ця стрічка настільки довго йшла на великі екрани, що про неї вже потроху почали забувати. В 2021 році відбулася світова прем’єра на Варшавському Кінофестивалі, в 2022 році – українська фестивальна на Mykolaychuk Open Fest, і ось нарешті масовий глядач має змогу побачити цей довгобуд в кінотеатрах своїх міст.
🔹Чи варте це кіно такого тривалого очікування? Безумовно. Особливо харків`яни тому, що події стрічки розгортаються в Харкові на початку 30-х років минулого століття. «Будинок «Слово». Нескінчений роман» Тараса Томенка, попри певні нереальні факти та деяких вигаданих персонажів, перебуває у вищій лізі, і ймовірно стане одним з кращих українських історичних фільмів за часів Незалежності. Принаймні стрічка володіє всіма якостями, щоб сміливо претендувати на такий статус.
🔹Непросто віднайти за всю історію українського кінематографу картину з таким просто божевільним набором яскравих, відомих та затребуваних акторів. Євген Ламах, Роман Ясіновський, Андрій Ісаєнко, Геннадій Попенко, В’ячеслав Довженко, Костянтин Темляк та багато інших грали, а, точніше, перевтілювалися у своїх героїв, таких різних, справжніх, експресивних, замкнених, високомірних, буремних, трагічних поетів і письменників настільки природньо, що їм віриш, їм співпереживаєш, про їхню долю тривожно здогадуєшся.
🔹Важко не захоплюватись роботою художників-постановників під керівництвом легендарного Шевкета Сейдаметова. Вражаюче достовірний будинок, увага до найдрібніших деталей інтер’єрів і їх цілковита відповідність зображуваній епосі, автентичні предмети побуту, яких начебто перенесли машиною часу із 30-х років в декорації фільму. Це все дозволяє ще більше зануритись в події «Будинку «Слова»» і не просто дивитися, а відчути цю картину.
🔹Резюмуючи, Україна отримала ще одну якісну, сильну, глибоку, непересічну стрічку величезного значення, яку мають переглянути значні маси народу, адже «Будинок «Слово». Нескінчений роман» – це наша історія, література та пам’ять. В часи, коли ворог нещадно та щоденно бомбить рідний для фільму Харків, це кіно набуває просто скаженої актуальності. В історичній площині воно дає розуміння кого ми втратили, бо вся наша історія – це те, кого чи що ми втратили. Водночас картина дає новий подих, сучасний погляд, неочікувану моду на геніальних митців «розстріляного відродження» та їхні непересічні, глибокі твори. Митців, яких нищили за те, що вони були українцями. Власне те, що відбувається і зараз.
🔹«Будинок «Слово». Нескінчений роман» – фільм, який вимагає від аудиторії і знання історичного контексту, і уваги до деталей. Саме тому після перегляду на всі питання, які можуть виникнути, відповість відомий культуролог, професор Михайло Красіков.

24 квітня 2026 року (п'ятниця) чекаємо всіх бажаючих на перегляд та обговорення фільму за адресою: вул. Григорія Сковороди, 62.
Початок о 15:00
Вхід вільний!

ООМЦКМ