Сьогодні, 5 травня виповнюється 126 років з дня народження Юрія Липи (1900 -1944) – одного із небагатьох українських мислителів початку ХХ століття
І це в той час, коли домінували московські (євразійство), німецькі (Lebensraum) чи польські (прометеїзм) парадигми.
Його концепція, сформульована у трьох ключових працях:
– "Призначення України" (1938),
– "Чорноморська доктрина" (1940),
– "Розподіл Росії" (1941),
яка створює тривимірну геополітичну структуру, що сьогодні читається напрочуд актуально.
1. Онтологічний вимір: Україна як суб’єкт, а не буфер.
Липа наголошував: Україна є цивілізаційною серцевиною Східної Європи, здатна продукувати власну геостратегію.
Це не "санітарний кордон", не "буфер" чи "лімітроф" між блоками, а окрема історична сила, що визначає конфігурацію Балто-Чорноморського регіону.
2. Морський вимір: Чорноморська вісь як умова державності.
Чорне море для Липи життєвий простір, без якого Україна втрачає геополітичний сенс.
3. Деколонізаційний вимір: Розпад московії як історична необхідність.
Липа вбачав московію як штучну імперію, що тримається на примусі центру над периферією.
Його головний висновок: "Без розподілу московії українська безпека неможлива".
Саме тому він мислив категоріями контрольованої деколонізації, а не "стримування".
Що дає нам Липина тріада сьогодні?
Україна має вийти за межі реактивної політики й перейти до активної геостратегії.
Наприклад, поєднання його тріади з такими аналітичними інструментами як:
– "Lypa Index" – аналітичний композитний індекс імперського колапсу московщини; та
– "BB SU-2030" ("Baltic-Black Sea Union 2030")— система військово-політичних та економічних симуляцій (war-game + foresight modeling), які тестують архітектуру та життєздатність Балто-Чорноморського регіону після розпаду московщини;
може стати фундаментом власної української школи геостратегічного прогнозування та українським аналогом "NATO Strategic Foresight Analysis", "Stockholm Freedom Index" чи "RAND Russia Collapse Scenarios", але з чіткою ідеологічною основою: не стримування московії, а завершення її імперського циклу – остаточного і контрольованого розподілу.
Друзі! Цьогоріч ми відзначатимо 85-ту річницю публікації його праці «Розподіл Росії».
Ця дата має не лише історичну вагу, а й глибоке концептуальне значення.
Тому попрацюємо аби ініціювати ґрунтовне дослідження та системне опрацювання цієї спадщини на державному рівні аби реактуалізувати та інтегрувати ключові тези цієї праці у сучасний науковий та геополітичний дискурс.
Сергій Чаплигін