Росіяни анонсують воєнний злочин на території Харківської області

При цьому роблять вони це, використовуючи свою маріонетку — «товарісча» Ганчева. Людину з невизначеним статусом, яка чомусь вважає себе головою «Військово-цивільної адміністрації Харківської області».

Найцікавіше, що юридично такого органу не існує ні в Російській Федерації, ні тим паче в Україні. Усередині РФ документи, видані цією ВЦА (наприклад, довідки про проживання або акти про майно), часто визнаються державними органами РФ лише на підставі «гуманітарних міркувань» або спеціальних розпоряджень уряду РФ для роботи з біженцями. Фактично Ганчев — це такий собі «зіц-предсєдатєль», якому доведеться потім відповідати за всі рішення РФ на території Харківської області. Москва здасть його, як тільки це стане вигідно, а поки використовує цього «корисного дурника», що пишається картонною короною на голові.

Але до справи. «Товарісч» Ганчев назвав Печенізьку дамбу військовим логістичним об'єктом. Аргументація «залізна»: якщо цивільний об’єкт використовується у військових цілях, то він нібито втрачає свій статус і стає законною військовою ціллю.

Тут наведемо пряму цитату (не думаємо, що Ганчев додумався до цього сам, але нехай рахується за ним):
«Завдання ударів по греблі — це вимушений військовий захід, спрямований на запобігання та нейтралізацію ворожої логістики, що забезпечує наступальні дії ЗСУ проти мирних міст та сіл Харківської та Бєлгородської областей. Відповідальність за будь-які наслідки лежить виключно на командуванні ЗСУ, яке свідомо перетворило цивільну дамбу на військовий об'єкт».

Тут Ганчев ризикує дуже сильно — уже навіть «дискредитацією» тхне. Адже якщо вірити російським пропагандистам, то це саме їхні війська «нестримно наступають». І щось ніде наступальних дій на Бєлгородську область не проглядається.

Спроба перекласти відповідальність на Сили оборони цікава, але невдала. Міжнародне гуманітарне право (МГП) приділяє особливу увагу об’єктам, руйнування яких може призвести до катастрофічних наслідків для цивільного населення. Гідротехнічні споруди, зокрема греблі, мають спеціальний статус захисту. Стаття 56 Додаткового протоколу I визнає греблі, дамби й атомні електростанції «об’єктами, що містять небезпечні сили». На них не можна нападати, навіть якщо вони є військовими об'єктами, якщо такий напад може спричинити вивільнення небезпечних сил і тяжкі втрати серед цивільних.

Щоправда, є винятки. Захист може бути припинений лише за надзвичайно суворих умов: якщо гребля використовується для регулярної, суттєвої та безпосередньої підтримки військових операцій (наприклад, забезпечує енергією військовий завод). Але й тоді мають бути виконані такі вимоги:
• напад є єдиним практично можливим засобом припинити таку підтримку;
• напад має бути максимально точним, аби не допустити прориву води;
• пропорційність: очікувана військова вигода не може перевищувати масштаби шкоди для цивільних.

Як чітко видно, жодна з цих вимог у заявах Ганчева не врахована. Тому фактично така заява — це анонс наміру здійснити воєнний злочин.

Чи матиме сенс ця авантюра реальний вплив на хід бойових дій? Дуже значний, тому ще це буде вже не перша росіян атакувати Печенізьку дамбу. Тому не треба бути супер експертом, щоб зрозуміти, що у військових накоплені ресурси на лівому березі Сіверського Донця та є розроблені плани дій на цей випадок.

А з іншого боку закрадається питання: невже у рашистів на Вовчанському та Куп’янському напрямках усе настільки погано, що вони не гребують екоцидом? І це на другий рік їхньої «наступальної операції». Схоже, щось уже дуже сильно йде не за планом.