«Ріжте ворогів так, щоб боялися на вашу землю ступити одною ногою навіть!»

“…розговорився з молоденьким флямандським поручником, який щойно скінчив своїх двадцять один років. Він за Україну чув тільки, що десь дзвони дзвонили, але він не знав ані де, ані чому, ані як. Став я йому розказувати від А до Зет, щоб він зорієнтувався повністю, тим більше, що він виявив правдиве зацікавлення. Розказав я йому про наш історичний досвід із Польщею і з Росією і накінець розказав я йому про наш досвід з Німеччиною. Він тряс головою.

— Ви знаєте що? — каже нарешті.

— Ваша земля за добра і за багата і для вас і для ваших ворогів.

— Може бути, але це наша земля і на це нема ради. — «Є рада» каже він. — Ріжте ворогів так, щоб боялися на вашу землю ступити одною ногою навіть. — Це не є так легко — відповідаю.

— Їх дуже багато.
— Це ніщо. Ви ріжте, а тоді почнете рахувати! Дивлюсь я на того молодого чоловіка із Західньої Европи і слухаю його поради і з дива не можу вийти.

Він же представник західньої культури і особисто він таки справді культурна людина — і ось, що він мені говорить, А на моїй рідній землі мої власні земляки низько кланяються і шапки скидають перед кожним голодранцем, що захоче нас грабувати, а потім нишком, в куточку плачуть на свою важку долю.”

— (с) Доброволець 14-ї гренадерської дивізії Ваффен СС «Галичина» Роман Лазурко – «На шляхах Європи».

Текст із сторінки Чорний Андрій

*
Розповідь про наших ворогів ⤵️
https://youtu.be/Pd0Msbsl9e8?si=UG4OnFxc4Nb-oz9U