В цей день, 25 липня 157 років тому, народився Михайло Петрович Косач (1869 – 1903) – визначний український вчений-фізик, метеоролог, письменник та перекладач, громадський діяч, старший брат Лесі Українки, життя якого було тісно пов'язане з Харковом.
Михайло Косач прожив занадто коротке (35 років), але плідне життя й увійшов в історію української науки та культури як талановитий учений, людина енциклопедичних знань. Михайло Косач знаний як приват-доцент, очільник кафедри фізики та географії Харківського університету, завідувач метеорологічної станції при університеті, викладач Торунської жіночої гімназії (Естонія) та Харківського ветеринарного інституту, засновник літературного молодіжного гуртка «Плеяда», автор наукових праць з фізики та математики, низки оповідань та перекладів, етнографічної праці «Кобзарські думи» (1905). Сфера зацікавлень Михайла Косача – метеорологія, геофізика, динаміка атмосфери, походження атмосферних електричних явищ, фізика Х-променів. Промовистим є той факт, що перед виїздом Лесі Українки на лікування до Берліна, Михайло Косач сконструював апарат, який виконав рентгенівський знімок її хворих ноги і руки. Відтак зробив відкриття одночасно з Рентгеном. Косач-учений був знаним і шанованим в колі науковців того часу, а відтак був запрошений з доповідями на Всеросійську виставку до Нижнього Новгорода (1896), Всеросійський з’їзд природників і лікарів (1898), працював асистентом професора О. І. Садовського в Тартуському університеті (Естонія). Паралельно цікавився і гуманітарною сферою – письменництвом, перекладами, етнографією.

Помер передчасно і несподівано від дизентерії на 35-му році життя. Похований в Києві, на Байковому кладовищі.

Ігор Царик
#українці #постаті #діячи #вчені #дослідники #Косач